Text copied!
CopyCompare
Біблія - Псалми - Псалми 119

Псалми 119:47-145

Play LogoGoogle Play  APK Logo APK
Click on verse(s) to share them!
47і буду я розкошувати Твоїми заповідями, бо їх полюбив,
48і я руки свої простягну до Твоїх заповідей, бо їх полюбив, і буду роздумувати про Твої постанови!
49Пам'ятай про те слово Своєму рабові, що його наказав Ти чекати мені.
50Це розрада моя в моїм горі, як слово Твоє оживляє мене.
51Гордуни насміхалися з мене занадто, та я не відступив від Закону Твого!
52Твої присуди я пам'ятаю відвіку, о Господи, і радію!
53Буря мене обгорнула через нечестивих, що Закона Твого опускають!
54Співи для мене Твої постанови у домі моєї мандрівки.
55Я вночі пам'ятаю ім'я Твоє, Господи, і держуся Закону Твого!
56Оце сталось мені, бо наказів Твоїх я держуся.
57Я сказав: Моя доля, о Господи, щоб держатись мені Твоїх слів.
58Я благаю Тебе цілим серцем: Учини мені милість за словом Своїм!
59Я розважив дороги свої, й до свідоцтв Твоїх ноги свої звернув.
60Я спішу й не барюся виконувати Твої заповіді.
61Тенета безбожних мене оточили, та я не забув про Закона Твого.
62Опівночі встаю я, щоб скласти подяку Тобі за присуди правди Твоєї.
63Я приятель всім, хто боїться Тебе, й хто накази Твої береже!
64Милосердя Твого, о Господи, повна земля, навчи Ти мене Своїх постанов!
65Ти з рабом Своїм добре зробив, Господи, за словом Своїм.
66Навчи мене доброго розуму та познавання, бо в заповіді Твої вірую я!
67Доки я не страждав, блудив був, та тепер я держусь Твого слова.
68Ти добрий, і чиниш добро, навчи Ти мене Своїх постанов!
69Гордуни вимишляють на мене неправду, а я цілим серцем держуся наказів Твоїх.
70Зробилось нечуле, як лій, їхнє серце, а я розкошую з Закону Твого.
71Добре мені, що я змучений був, щоб навчитися Твоїх постанов!
72Ліпший для мене Закон Твоїх уст, аніж тисячі золота й срібла.
73Руки Твої створили мене й збудували мене, подай мені розуму, й хай я навчусь Твоїх заповідей!
74Хто боїться Тебе, ті побачать мене та й зрадіють, бо я Твого слова чекаю!
75Знаю я, Господи, що справедливі були Твої присуди, і справедливо мене понижав Ти.
76Нехай буде милість Твоя на розраду мені, за словом Твоїм до Свого раба.
77Нехай зійде на мене Твоє милосердя, й я житиму, бо Закон Твій розрада моя.
78Нехай гордуни посоромлені будуть, бо робили нечесно, а я буду роздумувати про накази Твої.
79До мене повернуться ті, хто боїться Тебе, і пізнають свідоцтва Твої.
80Нехай серце моє буде чисте в Твоїх постановах, щоб я не посоромився!
81Душа моя слабне від туги за спасінням Твоїм, чекаю я слова Твого!
82За словом Твоїм гаснуть очі мої та питають: Коли Ти потішиш мене?...
83Хоч я став, як той міх у диму, та Твоїх постанов не забув.
84Скільки днів для Твого раба? Коли присуда зробиш моїм переслідникам?
85Гордуни покопали були мені ями, що не за Законом Твоїм.
86Усі Твої заповіді справедливі; неправдиво мене переслідують, допоможи Ти мені!
87Малощо не погубили мене на землі, та я не покинув наказів Твоїх!
88Оживи Ти мене за Своїм милосердям, і я буду триматися свідчення уст Твоїх!
89Навіки, о Господи, слово Твоє в небесах пробуває.
90З роду в рід Твоя правда; Ти землю поставив і стала вона,
91усі за Твоїми судами сьогодні стоять, бо раби Твої всі.
92Коли б не Закон Твій, розрада моя, то я був би загинув в недолі своїй!
93Я повік не забуду наказів Твоїх, бо Ти ними мене оживляєш.
94Твій я, спаси Ти мене, бо наказів Твоїх я шукаю!
95Чекають безбожні забити мене, а я про свідоцтва Твої розважаю.
96Я бачив кінець усього досконалого, але Твоя заповідь вельми широка!
97Як я кохаю Закона Твого, цілий день він розмова моя!
98Твоя заповідь робить мудрішим мене від моїх ворогів, вона бо навіки моя!
99Я став розумніший за всіх своїх учителів, бо свідоцтва Твої то розмова моя!
100Став я мудріший за старших, бо держуся наказів Твоїх!
101Я від кожної злої дороги повстримую ноги свої, щоб держатися слова Твого.
102Я не ухиляюся від Твоїх присудів, Ти бо навчаєш мене.
103Яке то солодке слово Твоє для мого піднебіння, солодше від меду воно моїм устам!
104Від наказів Твоїх я мудріший стаю, тому то ненавиджу всяку дорогу неправди!
105Для моєї ноги Твоє слово світильник, то світло для стежки моєї.
106Я присяг і дотримаю, що буду держатися присудів правди Твоєї.
107Перемучений я аж занадто, за словом Своїм оживи мене, Господи!
108Хай же будуть приємні Тобі жертви уст моїх, Господи, і навчи Ти мене Своїх присудів!
109У небезпеці душа моя завжди, але я Закону Твого не забув.
110Безбожні поставили пастку на мене, та я не зблудив від наказів Твоїх.
111Я навіки свідоцтва Твої вспадкував, бо вони радість серця мого.
112Я серце своє нахилив, щоб чинити Твої постанови, повік, до кінця.
113Сумнівне ненавиджу я, а Закона Твого покохав.
114Ти моя охорона та щит мій, чекаю я слова Твого.
115Відступіться від мене, злочинці, і я буду держатися заповідей мого Бога!
116За словом Своїм підіпри Ти мене, і я житиму, і в надії моїй не завдай мені сорому!
117Підкріпи Ти мене і спасуся, і я буду дивитися завжди в Твої постанови!
118Ти погорджуєш усіма, хто від Твоїх постанов відступає, бо хитрощі їхні неправда.
119Всіх безбожних землі відкидаєш, як жужель, тому покохав я свідоцтва Твої.
120Зо страху Твого моє тіло тремтить, й я боюсь Твоїх присудів!
121Я право та правду чиню, щоб мене не віддав Ти моїм переслідникам.
122Поручи Ти на добре Свого раба, щоб мене гордуни не гнобили.
123Гаснуть очі мої за спасінням Твоїм та за словом правди Твоєї.
124Учини ж Ти Своєму рабові за Своїм милосердям, і навчи Ти мене Своїх постанов!
125Я раб Твій, і зроби мене мудрим, і свідоцтва Твої буду знати!
126Це для Господа час, щоб діяти: Закона Твого уневажнили.
127Тому я люблю Твої заповіді більш від золота й щирого золота.
128Тому всі накази Твої уважаю за слушні, а кожну дорогу неправди ненавиджу!
129Чудові свідоцтва Твої, тому то душа моя держиться їх.
130Вхід у слова Твої світло дає, недосвідчених мудрими робить.
131Я уста свої розкриваю й повітря ковтаю, бо чую жадобу до Твоїх заповідей.
132Обернися до мене та будь милостивий мені, Як чиниш Ти тим, хто кохає імення Твоє.
133Своїм словом зміцни мої кроки, і не дай панувати надо мною ніякому прогріхові.
134Від людського утиску визволь мене, і нехай я держуся наказів Твоїх!
135Хай засяє лице Твоє на Твого раба, і навчи Ти мене уставів Своїх!
136Пливуть водні потоки з очей моїх, бо Твого Закону не додержують...
137Ти праведний, Господи, і прямі Твої присуди,
138бо Ти наказав справедливі свідоцтва Свої й щиру правду!
139Нищить мене моя ревність, бо мої вороги позабували слова Твої.
140Вельми очищене слово Твоє, і Твій раб його любить.
141Я малий і погорджений, та не забуваю наказів Твоїх.
142Правда Твоя правда вічна, а Закон Твій то істина.
143Недоля та утиск мене обгорнули, але Твої заповіді моя розкіш!
144Правда свідоцтв Твоїх вічна, подай мені розуму, й буду я жити!
145Цілим серцем я кличу: почуй мене, Господи, і я буду держатись уставів Твоїх!

Read Псалми 119Псалми 119
Compare Псалми 119:47-145Псалми 119:47-145