112Я серце своє нахилив, щоб чинити Твої постанови, повік, до кінця.
113Сумнівне ненавиджу я, а Закона Твого покохав.
114Ти моя охорона та щит мій, чекаю я слова Твого.
115Відступіться від мене, злочинці, і я буду держатися заповідей мого Бога!
116За словом Своїм підіпри Ти мене, і я житиму, і в надії моїй не завдай мені сорому!
117Підкріпи Ти мене і спасуся, і я буду дивитися завжди в Твої постанови!
118Ти погорджуєш усіма, хто від Твоїх постанов відступає, бо хитрощі їхні неправда.
119Всіх безбожних землі відкидаєш, як жужель, тому покохав я свідоцтва Твої.
120Зо страху Твого моє тіло тремтить, й я боюсь Твоїх присудів!
121Я право та правду чиню, щоб мене не віддав Ти моїм переслідникам.
122Поручи Ти на добре Свого раба, щоб мене гордуни не гнобили.
123Гаснуть очі мої за спасінням Твоїм та за словом правди Твоєї.
124Учини ж Ти Своєму рабові за Своїм милосердям, і навчи Ти мене Своїх постанов!
125Я раб Твій, і зроби мене мудрим, і свідоцтва Твої буду знати!
126Це для Господа час, щоб діяти: Закона Твого уневажнили.
127Тому я люблю Твої заповіді більш від золота й щирого золота.
128Тому всі накази Твої уважаю за слушні, а кожну дорогу неправди ненавиджу!
129Чудові свідоцтва Твої, тому то душа моя держиться їх.