Приповісті 7:3-22

³прив'яжи їх на пальцях своїх, напиши на таблиці тій серця свого!

⁴На мудрість скажи: Ти сестра моя! а розум назви: Мій довірений!

⁵щоб тебе стерегти від блудниці, від чужинки, що мовить м'якенькі слова.

⁶Бо я визирав був в вікно свого дому, через ґрати мого вікна,

⁷і приглядавсь до невіж, розглядався між молоддю. І юнак ось, позбавлений розуму,

⁸проходив по ринку при розі його, і ступив по дорозі до дому її,

⁹коли вітерець повівав був увечорі дня, у темряві ночі та мороку.

¹⁰Аж ось жінка в убранні блудниці назустріч йому, із серцем підступним,

¹¹галаслива та непогамована, її ноги у домі своїм не бувають:

¹²раз на вулиці, раз на майданах, і при кожному розі чатує вона...

¹³І вхопила вона його міцно та й поцілувала його, безсоромним зробила обличчя своє та й сказала йому:

¹⁴У мене тепер мирні жертви, виповнила я сьогодні обіти свої!

¹⁵Тому то я вийшла назустріч тобі, пошукати обличчя твого, і знайшла я тебе!

¹⁶Килимами я вистелила своє ложе, тканинами різних кольорів з єгипетського полотна,

¹⁷постелю свою я посипала миррою, алоєм та цинамоном...

¹⁸Ходи ж, аж до ранку впиватися будем коханням, любов'ю натішимось ми!

¹⁹Бо вдома нема чоловіка, пішов у далеку дорогу:

²⁰вузлик срібла він узяв в свою руку, хіба на день повні поверне до дому свого...

²¹Прихилила його велемовством своїм, облесливістю своїх губ його звабила,

²²він раптом за нею пішов, немов віл, до зарізу проваджений, і немов пес, що ведуть його на ланцюгу до ув'язнення,