21Прив'яжи їх на серці своєму назавжди, повісь їх на шиї своїй!
22Вона буде провадити тебе у ході, стерегтиме тебе, коли будеш лежати, а пробудишся мовити буде до тебе!
23Бо заповідь Божа світильник, а наука то світло, дорога ж життя то навчальні картання,
24щоб тебе стерегти від злосливої жінки, від облесливого язика чужинки.
25Не жадай її вроди у серці своїм, і тебе хай не візьме своїми повіками,
26бо вартість розпусної жінки то боханець хліба, а жінка заміжня вловлює душу цінну...
27Чи візьме людина огонь на лоно своє, і одіж її не згорить?
28Чи буде людина ходити по вугіллю розпаленому, і не попаляться ноги її?
29Так і той, хто вчащає до жінки свого ближнього: не буде некараним кожен, хто доторкнеться до неї!
30Не погорджують злодієм, якщо він украде, щоб рятувати життя своє, коли він голодує,
31та як буде він знайдений, всемеро він відшкодує, віддасть все майно свого дому!
32Хто чинить перелюб, не має той розуму, він знищує душу свою,
33побої та сором він знайде, а ганьба його не зітреться,
34бо заздрощі лютість мужчини, і не змилосердиться він у день помсти: