12Людина нікчемна, чоловік злочинний, він ходить з лукавими устами,
13він моргає очима своїми, шургає своїми ногами, знаки подає пальцями своїми,
14в його серці лукавство виорює зло кожночасно, сварки розсіває,
15тому нагло приходить погибіль його, буде раптом побитий і ліку нема!
16Оцих шість ненавидить Господь, а ці сім то гидота душі Його:
17очі пишні, брехливий язик, і руки, що кров неповинну ллють,
18серце, що плекає злочинні думки, ноги, що сквапно біжать на лихе,
19свідок брехливий, що брехні роздмухує, і хто розсіває сварки між братів!
20Стережи, сину мій, заповідь батька свого, і не відкидай науки матері своєї!
21Прив'яжи їх на серці своєму назавжди, повісь їх на шиї своїй!
22Вона буде провадити тебе у ході, стерегтиме тебе, коли будеш лежати, а пробудишся мовити буде до тебе!
23Бо заповідь Божа світильник, а наука то світло, дорога ж життя то навчальні картання,
24щоб тебе стерегти від злосливої жінки, від облесливого язика чужинки.
25Не жадай її вроди у серці своїм, і тебе хай не візьме своїми повіками,
26бо вартість розпусної жінки то боханець хліба, а жінка заміжня вловлює душу цінну...
27Чи візьме людина огонь на лоно своє, і одіж її не згорить?
28Чи буде людина ходити по вугіллю розпаленому, і не попаляться ноги її?
29Так і той, хто вчащає до жінки свого ближнього: не буде некараним кожен, хто доторкнеться до неї!