1Чоловік остережуваний, та твердошиїй, буде зламаний нагло, і ліку не буде йому.
2Коли множаться праведні, радіє народ, як панує ж безбожний то стогне народ.
3Людина, що мудрість кохає, потішує батька свого, а хто попасає блудниць, той губить маєток.
4Цар утримує край правосуддям, а людина хабарна руйнує його.
5Людина, що другові своєму підлещує, на стопах його пастку ставить.
6У провині людини лихої знаходиться пастка, а справедливий радіє та тішиться.
7Праведний знає про право вбогих, безбожний же не розуміє пізнання про це.
8Люди глузливі підбурюють місто, а мудрі утишують гнів.
9Мудра людина, що правується із нерозумним, то чи гнівається, чи сміється, спокою не знає.
10Кровожерці ненавидять праведного, справедливі ж шукають спасти його душу.
11Глупак увесь свій гнів увиявляє, а мудрий назад його стримує.
12Володар, що слухає слова брехливого, безбожні всі слуги його!