Приповісті 27:8-13

⁸Як птах, що гніздо своє кинув, так і людина, що з місця свого мандрує.

⁹Олива й кадило потішують серце, і солодкий нам друг за душевну пораду.

¹⁰Друга свого й друга батька свого не кидай, а в дім брата свого не приходь в день нещастя свого, ліпший сусіда близький за далекого брата!

¹¹Будь мудрий, мій сину, й потіш моє серце, і я матиму що відповісти, як мені докорятиме хто.

¹²Мудрий бачить лихе і ховається, а безумні йдуть і караються.

¹³Візьми його одіж, бо він поручивсь за чужого, і за чужинку заставу візьми.