Приповісті 27:10-23

¹⁰Друга свого й друга батька свого не кидай, а в дім брата свого не приходь в день нещастя свого, ліпший сусіда близький за далекого брата!

¹¹Будь мудрий, мій сину, й потіш моє серце, і я матиму що відповісти, як мені докорятиме хто.

¹²Мудрий бачить лихе і ховається, а безумні йдуть і караються.

¹³Візьми його одіж, бо він поручивсь за чужого, і за чужинку заставу візьми.

¹⁴Хто сильним голосом благословляє із раннього ранку свого товариша, за прокляття залічується це йому.

¹⁵Ринва, постійно текуча слотливого дня та жінка сварлива однакове:

¹⁶хто хоче сховати її той вітра ховає, чи оливу пахучу правиці своєї, що видасть себе.

¹⁷Як гострить залізо залізо, так гострить людина лице свого друга.

¹⁸Сторож фіґовниці плоди її споживає, а хто пана свого стереже, той шанований.

¹⁹Як лице до лиця у воді, так серце людини до серця людини.

²⁰Шеол й Аваддон не наситяться, не наситяться й очі людини.

²¹Що для срібла топильна посудина, і горно для золота, те для людини уста, які хвалять її.

²²Хоч нерозумного будеш товкти товкачем поміж зернами в ступі, не відійде від нього глупота його!

²³Добре знай вигляд своєї отари, поклади своє серце на череди,