4Все Господь учинив ради цілей Своїх, і безбожного на днину зла.
5Огида для Господа всякий бундючний, ручуся: не буде такий без вини!
6Провина викуплюється через милість та правду, і страх Господній відводить від злого.
7Як дороги людини Господь уподобає, то й її ворогів Він замирює з нею.
8Ліпше мале справедливе, аніж великі прибутки з безправ'я.
9Розум людини обдумує путь її, але кроки її наставляє Господь.
10Вирішальне слово в царя на губах, тому в суді уста його не спроневіряться.
11Вага й шальки правдиві від Господа, все каміння вагове в торбинці то діло Його.
12Чинити безбожне огида царям, бо трон зміцнюється справедливістю.
13Уподоба царям губи праведности, і він любить того, хто правдиве говорить.
14Гнів царя вісник смерти, та мудра людина злагіднить його.
15У світлі царського обличчя життя, а його уподоба мов хмара дощева весною.
16Набування премудрости як же це ліпше від золота, набування ж розуму добірніше від срібла!
17Путь справедливих ухилятись від зла; хто дорогу свою береже, той душу свою охоронює.
18Перед загибіллю гордість буває, а перед упадком бундючність.
19Ліпше бути покірливим із лагідними, ніж здобич ділити з бундючними.
20Хто вважає на слово, той знайде добро, хто ж надію складає на Господа буде блаженний.
21Мудросердого кличуть розумний, а солодощ уст прибавляє науки.
22Розум джерело життя власникові його, а картання безумних глупота.
23Серце мудрого чинить розумними уста його, і на уста його прибавляє навчання.
24Приємні слова щільниковий то мед, солодкий душі й лік на кості.
25Буває, дорога людині здається простою, та кінець її стежка до смерти.
26Людина трудяща працює для себе, бо до того примушує рот її.
27Нікчемна людина копає лихе, а на устах її як палючий огонь.
28Лукава людина сварки розсіває, а обмовник розділює друзів.
29Насильник підмовлює друга свого, і провадить його по недобрій дорозі.