2З плоду уст чоловік споживає добро, а жадоба зрадливих насильство.
3Хто уста свої стереже, той душу свою береже, а хто губи свої розпускає, на того погибіль.
4Пожадає душа лінюха, та даремно, душа ж роботящих насититься.
5Ненавидить праведний слово брехливе, безбожний же чинить лихе, і себе засоромлює.
6Праведність оберігає невинного на дорозі його, а безбожність погублює грішника.
7Дехто вдає багача, хоч нічого не має, а дехто вдає бідака, хоч маєток великий у нього.
8Викуп за душу людини багатство її, а вбогий й докору не чує.
9Світло праведних весело світить, а світильник безбожних погасне.
10Тільки сварка пихою зчиняється, а мудрість із тими, хто радиться.
11Багатство, заскоро здобуте, поменшується, хто ж збирає помалу примножує.
12Задовга надія недуга для серця, а бажання, що сповнюється, це дерево життя.
13Хто погорджує словом Господнім, той шкодить собі, хто ж страх має до заповіді, тому надолужиться.
14Наука премудрого криниця життя, щоб віддалитися від пасток смерти.
15Добрий розум приносить приємність, а дорога зрадливих погуба для них.
16Кожен розумний за мудрістю робить, а безумний глупоту показує.
17Безбожний посол у нещастя впаде, а вірний посол немов лік.
18Хто ламає поуку убозтво та ганьба тому, а хто береже осторогу шанований він.
19Виконане побажання приємне душі, а вступитись від зла то огида безумним.
20Хто з мудрими ходить, той мудрим стає, а хто товаришує з безумним, той лиха набуде.
21Грішників зло доганяє, а праведним Бог надолужить добром.