17Не будь несправедливим занадто, і немудрим не будь: пощо маєш померти в нечасі своїм?
18Добре, щоб ти ухопився за це, але й з того своєї руки не спускай, бо богобоязний втече від усього того.
19Мудрість робить мудрого сильнішим за десятьох володарів, що в місті.
20Немає людини праведної на землі, що робила б добро й не грішила,
21тому не клади свого серця на всякі слова, що говорять, щоб не чути свого раба, коли він лихословить тебе,
22знає бо серце твоє, що багато разів також ти лихословив на інших!
23Усе це я в мудрості випробував, і сказав: Стану мудрим! Та далека від мене вона!
24Далеке оте, що було, і глибоке, глибоке, хто знайде його?
25Звернувся я серцем своїм, щоб пізнати й розвідати, та шукати премудрість і розум, та щоб пізнати, що безбожність глупота, а нерозум безумство!
26І знайшов я річ гіршу від смерти то жінку, бо пастка вона, її ж серце тенета, а руки її то кайдани!... Хто добрий у Бога врятований буде від неї, а грішного схопить вона!