Екклезіяст 5:3-13

³(5-2) Бо як сон наступає через велику роботу, так багато слів має і голос безглуздого.

⁴(5-3) Коли зробиш обітницю Богові, то не зволікай її виповнити, бо в Нього нема уподобання до нерозумних, а що ти обітуєш, сповни!

⁵(5-4) Краще не дати обіту, ніж дати обіт і не сповнити!

⁶(5-5) Не давай своїм устам впроваджувати своє тіло у гріх, і не говори перед Анголом Божим: Це помилка! Пощо Бог буде гніватися на твій голос, і діла твоїх рук буде нищити?

⁷(5-6) Бо марнота в численності снів, як і в многості слів, але ти бійся Бога!

⁸(5-7) Якщо ти побачиш у краї якому утискування бідаря та порушення права та правди, не дивуйся тій речі, бо високий пильнує згори над високим, а над ними Всевишній.

⁹(5-8) І пожиток землі є для всіх, бо поле й сам цар обробляє.

¹⁰(5-9) Хто срібло кохає, той не насититься сріблом, хто ж кохає багатство з прибутком, це марнота також!

¹¹(5-10) Як маєток примножується, то множаться й ті, що його поїдають, і яка користь його власникові, як тільки, щоб бачили очі його?

¹²(5-11) Сон солодкий в трудящого, чи багато, чи мало він їсть, а ситість багатого спати йому не дає.

¹³(5-12) Є лихо болюче, я бачив під сонцем його: багатство, яке бережеться його власникові на лихо йому,