Екклезіяст 2:20-23

²⁰І я обернувся чинити, щоб серце моє прийшло в розпач від усього труда, що чинив я під сонцем...

²¹Бо буває людина, що трудиться з мудрістю, зо знанням та із хистом, та все полишає на долю людині, яка не трудилася в тому: Марнота й оце й зло велике!

²²Та й що має людина зо всього свойого труда та із клопоту серця свого, що під сонцем працює вона?

²³Бо всі дні її муки, а смуток робота її, і навіть вночі її серце спокою не знає, теж марнота й оце!...