Дії 4:15-25

¹⁵І, звелівши їм вийти із синедріону, зачали радитися між собою,

¹⁶говорячи: Що робити нам із цими людьми? Бож усім мешканцям Єрусалиму відомо, що вчинили вони явне чудо, і не можемо того заперечити.

¹⁷Та щоб більш не поширювалось це в народі, то з погрозою заборонімо їм, щоб нікому з людей вони не говорили про Це Ім'я.

¹⁸І, закликавши їх, наказали їм не говорити, і взагалі не навчати про Ісусове Ймення.

¹⁹І відповіли їм Петро та Іван, та й сказали: Розсудіть, чи це справедливе було б перед Богом, щоб слухатись вас більш, як Бога?

²⁰Бо не можемо ми не казати про те, що ми бачили й чули!

²¹А вони пригрозили їм ще, і відпустили їх, не знайшовши нічого, щоб їх покарати, через людей, бо всі славили Бога за теє, що сталось.

²²Бо років більш сорока мав той чоловік, що на нім відбулося це чудо вздоровлення.

²³Коли ж їх відпустили, вони до своїх прибули й сповістили, про що первосвященики й старші до них говорили.

²⁴Вони ж, вислухавши, однодушно свій голос до Бога піднесли й промовили: Владико, що небо, і землю, і море, і все, що в них є, Ти створив!

²⁵Ти устами Давида, Свого слуги, отця нашого, сказав Духом Святим: Чого люди бунтуються, а народи задумують марне?