6А там знайшовши сотник корабель Александрииський, що плив в Італию, посадив нас на него.
7Многі ж днї помалу пливучи і ледві бувши проти Книда, тим що не допускав нас вітер, приплили ми під, Крит проти Салмона,
8і, ледві минувши його, прибули на врочище Гарна пристань, від котрого був близько город Ласей.
9Як же доволї часу минуло й було вже непевне плаваннє, тим що вже піст минув, то радив Павел,
10кажучи їм: Люде, я бачу, що з утратою і з великою шкодою, не тільки для тягару і для статку, та й для душ наших буде плаваннє.