Дії 24:6-21 in Ukrainian

⁶ що й церкву зважив ся опоганити; ми його й узяли, й хотіли по нашому закону судити.

⁷ Пристигши ж Лизия тисячник, з великим насильством узяв його з наших рук,

⁸ звелівши винувателям його йти до тебе. Від него можеш сам, як схочеш, про все дознатись, за що ми винуємо його.

⁹ Пристали ж (на се) й Жиди, говорячи, що се так єсть.

¹⁰ Озвав ся Павел, як кивнув йому староста говорити: Знаючи від многих літ тебе суддею народові сьому, тим раднїщ про себе відповідаю.

¹¹ Ти можеш розвідатись, що не більш, як дванайпять днів, відколи я прийшов поклонитись у Єрусалим.

¹² Та й ні в церкві не знайшли мене, щоб я до кого промовляв, або робив усобицю в народі, нї по школах, нї в городі;

¹³ анї довести мені не можуть, у чому тепер винують мене.

¹⁴ Визнаю ж тобі се, що в сьому путю, котрий вони звуть єрессю, служу так отецькому Богу, віруючи всьому, що по закону і що в пророках написане,

¹⁵ маючи надію в Бозї, чого й самі оці сподївають ся, що має бути воскресеннє мертвих праведних і неправедних.

¹⁶ На те я й подвизаюсь, щоб мати по всяк час чисту совість перед Богом і людьми.

¹⁷ По многих же лїтах прийшов я зробити милостиню народові моєму та приноси.

¹⁸ У сьому знайшли мене очищеного в церкві, - ані з натовпом, анї з бучею, - деякі Жиди з Азиї,

¹⁹ котрим би треба перед тебе прийти й винувати, коли б що мали проти мене.

²⁰ Або самі оці нехай скажуть, чи знайшли в менї яку неправду, як стояв я перед радою,

²¹ окрім одного голосу сього, котрим покликнув, стоячи між ними, що за воскресеннє мертвих я суд приймаю сьогоднї од вас.

⁶ Він відважився навіть збезчестити храм, і його ми схопили були, і судити хотіли за нашим Законом.

⁷ Але тисяцький Лісій прибув, і з великим насильством видер його з наших рук,

⁸ а його винувальникам звелів йти до тебе. Ти сам зможеш від нього, розпитавши, дізнатись про все, у чому його ми винуємо.

⁹ Юдеї також прилучились до того, говорячи, що то так.

¹⁰ І як намісник дав знака йому говорити, то Павло відповів: Я знаю, що від літ багатьох ти суддя для народу цього, тому буду сміліш боронитись.

¹¹ Ти можеш довідатися, що нема більш дванадцяти день, як прийшов я до Єрусалиму вклонитися.

¹² І вони ані в храмі, ані в синагогах, ні в місті мене не здибали, щоб я з ким сперечався, або колотнечу в народі здіймав.

¹³ І не можуть вони довести тобі того, у чому тепер оскаржають мене.

¹⁴ Але признаюсь тобі, що в дорозі оцій, яку звуть вони єрессю, я Богові отців служу так, що вірую всьому, що в Законі й у Пророків написане.

¹⁵ І маю надію я в Бозі, чого й самі вони сподіваються, що настане воскресення праведних і неправедних.

¹⁶ І я пильно дбаю про те, щоб завсіди мати сумління невинне, щодо Бога й людей.

¹⁷ А по довгих роках я прибув, щоб подати моєму народові милостиню та приноси.

¹⁸ Ось при цьому знайшли мене дехто з юдеїв азійських очищеного в храмі, а не з натовпом чи з колотнечею.

¹⁹ Їм належало б ось перед тебе прибути й казати, коли мають вони що на мене.

²⁰ Або самі ці нехай скажуть, чи якусь неправду знайшли на мені, як я в синедріоні стояв,

²¹ крім отого єдиного виразу, що я його крикнув, стоячи серед них: За воскресення мертвих приймаю від вас суд сьогодні!