Text copied!
CopyCompare
Новий Завіт. Переклад П. Куліша - Дії - Дії 16

Дії 16:4-29

Play LogoGoogle Play  APK Logo APK
Click on verse(s) to share them!
4Як же проходили городи, передавали їм хоронити устави, постановлені від апостолів та старших, що в Єріусалимі.
5Церкви ж утверджувались у вірі, і прибували числом що-дня.
6Як же пройшли Фригию та Галацьку сторону, заборонив їм сьвятий Дух промовляти слово в Азиї.
7Прийшовши ж в Мисию, поривались ійти в Витинию, і не пустив їх Дух.
8Перейшовши ж Мисию, прийшли в Трояду.
9І явилось уночі видїннє Павлу: стояв один чоловік Македонець, благаючи його й говорячи: Прийшовши в Македонцю, поможи нам.
10Як же видїннє увидїв, забажали ми зараз іти в Македонцю, зрозумівши, що Господь покликав нас благовіствувати їм.
11Пустившись тодї з Трояди, приспіли ми в Самотракию,. другого ж дня в Неаполь,
12а звідтіля в Филипи, котрий єсть первий город тієї части Македониї - осада. Пробували ж ми в сьому городі кілька днїв.
13А субітнього дня вийшли геть а города над річку, де бувало звичайно моленнє, і посідавши говорили до жінок, що посходились.
14І слухала нас одна жінка, на ймя Лидия, купчиха кармазином, із города Тиятирського, що шанувала Бога; їй же Господь відчинив серце уважати на глаголанє від Павла.
15Як же охрестилась вона і дім її, благала, говорячи: Коли ви судили мене, що я вірна Господеві, то, ввійшовши в господу мою, пробувайте. І присилувала нас.
16Стало ся ж, як ми йшли на молитву, зустріла нас одна дївчина, що мала духа віщого, і котра заробіток великий давала панам своїм, ворожачи.
17Ся, йдучи слїдом за Павлом та. за нами, покликувала, кажучи: Сї люде - слуги Вишнього Бога, що звіщають нам дорогу спасення.
18Робила ж се многі днї. Далїй Павел, розсердившись і обернувшись, рече духові: Повелїваю тобі імям Ісуса Христа, вийди з неї. І вийшов тієї ж години.
19Видївши ж пани її, що пропала надія заробітку їх, схопивши Павла та Силу, потягли їх на майдан до князїв.
20І привівши їх до воївод, казали: Сї люде вельми трівожать город наш, бувши Жидами,
21і навчають звичаїв, котрих не годить ся нам приймати, анї робити, бувши Римлянами.
22І встав народ проти них, а воїводи, роздерши одежу їх, звеліли бити їх.
23І завдавши їм багато ран, повкидали в темницю, звелївши темничнику пильно стерегти їх
24Котрий прийнявши такий наказ, повкидав їх у саму середню темницю і позабивав ноги їх у колоду.
25О півночі Павел та Сила молившись славили Бога піснею, і чули їх вязники.
26Нараз став ся великий трус, так що аж підвалини в вязницї захитались; і повідчинялись зараз усї двері, і поспадали кайдани з усїх.
27Прокинувши ся ж темничник од сну, та побачивши відтинені двері темниці, вийнявши меч, хотїв себе вбити, думаючи, що повтікали вязники.
28Покликнув же голосом великим Павел, говорячи: Не роби собі нічого лихого, всї бо ми тут.
29Попросивши ж сьвітла, вбіг трусячись, і припав до Павла та Сиди,

Read Дії 16Дії 16
Compare Дії 16:4-29Дії 16:4-29