9Сей слухав, як Павел говорив; а той подививсь на него і, постерігши, що має віру, щоб одужати,
10рече голосом великим: Стань просто на ноги твої. І підскочив і ходив.
11Народ же, видївши, що зробив Павел, підняв голос свій, говорячи по ликаонськи: Боги, уподобившись людям, зійшли до нас.
12Назвали ж Варнаву Зевесом, а Павла Гермесом; бо він був проводирем слова.
13Жерець же (ідола) Зевеса, що був перед городом їх, привівши воли з вінками до воріт, хотів зробити посьвят разом з народом.
14Почувши ж апостоли Варнава та Павел, роздерли одежу свою, і вбігли, покликуючи, між народ,
15і глаголали: Мужі, на що се робите? Ми такі ж люде, як ви; благовіствуемо вам, щоб від сих дурниць навернулись до Бога живого, що сотворив небо, і землю, і море, і все, що є в них.
16Він у минувші часи попустив усім поганам ходити дорогами їх.