Дії 14:1-12

¹І трапилось, що в Іконії вкупі ввійшли вони до синагоги юдейської, і промовили так, що безліч юдеїв й огречених увірували.

²Невірні ж юдеї підбурили та роз'ятрили душі поган на братів.

³Та проте довгий час пробули вони там, промовляючи мужньо про Господа, що свідоцтво давав слову благодаті Своєї, і робив, щоб знамена та чуда чинились їхніми руками.

⁴А в місті народ поділився, і пристали одні до юдеїв, а інші тримались апостолів.

⁵Коли ж кинулися ті погани й юдеї з своїми старшими, щоб зневажити їх та камінням побити,

⁶то, дізнавшись про це, вони повтікали до міст лікаонських, до Лістри та Дервії, та в околиці їхні,

⁷і Євангелію там звіщали.

⁸А в Лістрі сидів один чоловік, безвладний на ноги, що кривий був з утроби своєї матері, і ніколи ходити не міг.

⁹Він слухав, як Павло говорив, який пильно на нього споглянув, і побачив, що має він віру вздоровленим бути,

¹⁰то голосом гучним промовив: Устань просто на ноги свої! А той скочив, і ходити почав...

¹¹А люди, побачивши, що Павло вчинив, піднесли свій голос, говорячи по-лікаонському: Боги людям вподібнились, та до нас ось зійшли!...

¹²І Варнаву вони звали Зевсом, а Гермесом Павла, бо він провід мав у слові.