Дії 13:4-34

⁴Вони ж, послані від Духа сьвятого, прийшли у Селевкию, а звідтіля відплили в Кипр.

⁵І, бувши в Саламинї, проповідували слово Боже по школах Жидівських , мали ж і Йоана за слугу.

⁶Пройшовши ж остров аж до Пафи, знайшли одного чарівника, Жидівського лжепророка, на ймя Вар-Ісуса,

⁷котрий був у старости Сергія Павла, чоловіка розумного. Сей, покликавши Варнаву та Савла, бажав слухати слово Боже.

⁸Противив ся ж їм Єлима чарівник (так бо перекладаєть ся імя його), шукаючи одвернути старосту од віри.

⁹Савло ж, - (він же) й Павел, сповнившись сьвятим Духом, і подивившись на него,

¹⁰сказав: Ой ти, повний усякого підступу і всякого зла, сину дияволів, вороже всякої правди! чи (нїколи) не перестанеш розвертати праві дороги Господні?

¹¹Оце ж рука Господня на тебе, й будеш слїпий, і не бачити меш сонця до часу. І зараз обняв його туман і темрява й слоняючись (мацяючи) шукав, хто б його провів за руку.

¹²Тодї видївши староста, що сталось, увірував, дивуючись наукою Господньою.

¹³Пустивши ся ж із Пафи ті, що круг Павла, прийшли в Пергию Панфилську; Йоан же, відлучившись від них, вернувсь у Єрусалим.

¹⁴Вони ж, перейшовши з Пергиї, прибули в Антиохию Писидийську, і ввійшовши в школу субітнього дня, посідали.

¹⁵Як же прочитано з закону та пророків, післала старшина шкільна до них, говорячи: Мужі брати, коли маєте слово утїшення до людей, то промовте.

¹⁶Вставши ж Павел і повівши рукою, рече: Мужі Ізраїлські і богобоязливі, слухайте:

¹⁷Бог народу Ізраїлського вибрав отців наших, і підняв угору народ, як був він захожим у землї Єгипецькій, і рамям високим вивів їх з неї.

¹⁸І до сорока літ годував їх у пустині.

¹⁹А зруйнувавши, сїм народів у землї Канаанській, попаював їм землю їх.

²⁰А після сього лїт з чотириста й пятьдесять давав (їм) суддів до Самуїла пророка.

²¹А потім забажали вони царя, і дав їм Бог Саула, сина Кисового, чоловіка з роду Веняминового, на сорок лїт.

²²А відсунувши його, підняв їм Давида за царя, котрому сьвідкуючи, рече: Знайшов я Давида сина Єссеєвого, чоловіка по серцю моєму, котрий вчинить усю волю мою.

²³Із його ж насіння підняв Бог по обітуванню Ізраїлеві Спаситедя Ісуса,

²⁴перед котрого приходом проповідував Йоан хрещеннє покаяння всьому народові Ізраїлевому.

²⁵Сповнивши ж Йоан путь свій, рече: Хто я, думаєте ви? Се не я. А ось іде за мною, котрому я недостоєн обувє ніг розвязати.

²⁶Мужі брати, синове роду Авраамового, і всі богобоязливі між вами, вам слово спасення сього послано.

²⁷Ті бо, що жили в Єрусалимі, і князї їх, не зрозумівши сього і голосів пророчих, читаних що - суботи, сповнили їх, осудивши Його,

²⁸і, не знайшовши нїякої вини смерти, просили Пилата убити Його.

²⁹Як же скінчилось усе, що пре Него писано, знявши з дерева, положили у гробі;

³⁰Бог же воскресив Його з мертвих,

³¹Многі днї являв ся Він тим, що поприходили з Ним з Галилеї в Єрусалим; вони сьвідки Його перед людьми.

³²А ми вам благовіствуємо обітуваннє, дане отцям,

³³що його Бог сповнив нам, дітям їх, піднявши Ісуса, як і в другій псальмі написано: Син мій єси Ти; я сьогодні родив Тебе.

³⁴А що воскресив Його з мертвих, так, що більш не вернеть ся на зотлїннє, то так глаголав: дам вам сьвятий Давидів завіт.