Дії 11:1-29 in Ukrainian

¹ Почули ж апостоли та брати, котрі були в Юдеї, що й погане прийняли слово Боже.

² І як прийшов Петр у Єрусалим, змагались із ним ті, що від обрізання,

³ кажучи: Що до людей, обрізання немаючих, ходив єси і їв з ними.

⁴ Почавши ж Петр, виложив їм рядом, говорячи:

⁵ Був я в городі, Йоппиї, і молячись бачив у захопленню видїннє: посудину якусь, що сходила, наче обрус великий, по чотирох кінцях спусканий з неба; і прийшов аж до мене.

⁶ Зазирнувши в него і розглянувши, бачив чотироногих землі, і зьвірів, і повзючих, і птиць небесних.

⁷ І чув я голос, що глаголав до мене: Встань, Петре, заколи та й їж.

⁸ Я ж сказав: Нї, Господи, бо ніщо погане або нечисте ніколи не входило в уста мої.

⁹ Відказав же мені голос удруге з неба: Що Бог очистив, ти не погань,

¹⁰ Се сталось тричі, і знов потягнено було все на небо.

¹¹ І ось зараз три чоловіки прийшли в господу, де я був, послані з Кесариї до мене.

¹² Сказав же мені Дух ійти з ними, нічого не розбираючи. Пішли яе зо мною і шість братів, і ввійшли ми в господу до чоловіка;

¹³ і звістив нам, як видїв ангела в господі своїй, що став і глаголав йому: Пішли в Йоппию людей, та поклич Симона, званого Петром.

¹⁴ Він глаголати ме слова до тебе котрими спасеш ся ти й увесь дім твій.

¹⁵ Як же став я говорити, найшов Дух сьвятий на них, як і на нас у починї.

¹⁶ Згадав я тоді слово Господнє, як глаголав він: Йоан хрестив водою, а ви будете хреститись Духом сьвятим.

¹⁷ Коли ж рівний дар дав їм Бог, як і нам, що увірували в Господа Ісуса Христа, то хто ж я такий, щоб міг заборонити Богові?

¹⁸ Вислухавши се, замовкли, і славили Бога, говорячи: То й поганам дав Бог покаянне в життє!

¹⁹ Ті ж, що порозсипались від гонення, що сталось на Стефана, пійшли аж у Финикию, Кипр і Антиохию, нікому не проповідуючи слова, тільки одним Жидам.

²⁰ Були ж деякі з них люде з Кипру і Киринеї, котрі, прийшовши в Антиохию, говорили до Єленян, благовіствуючи Господа Ісуса.

²¹ І була рука Господня з ними; і велике число увірувавши, навернулись до Господа.

²² Дійшло ж про них слово до ушей церкви, що в Єрусалимі, і післали Варнаву, щоб пійшов аж до Антиохиї;

²³ котрий прийшовши і видївши ласку Божу, зрадїв, і молив усїх, щоб у постановленню серця пробували в Господї.

²⁴ Бо був чоловік добрий, повний Духа сьвятого й віри; і прихилилось доволї народу до Господа.

²⁵ Вийшов же Варнава в Тарс шукати Павла,

²⁶ і, знайшовши його, привів його в Антиохию. Стало ся ж, що вони цїлий рік збирались у церкві, і навчали багато народу, і ученики в Антиохиї стали найперш звати ся Християнами.

²⁷ Тих же днів прийшли з Єрусалиму пророки в Антиохию.

²⁸ Ставши ж один з них, на ймя Агав, віщував духом, що велика голоднеча мав бути по всій вселеннїй, яка й постала за Кдавдия кесаря.

²⁹ З учеників же, скільки хто міг, постановив кожен з них післати на допомогу братам, що жили в Юдеї.

¹ Почули ж апостоли й браття, що в Юдеї були, що й погани прийняли Слово Боже.

² І, як Петро повернувся до Єрусалиму, з ним стали змагатися ті, хто з обрізання,

³ кажучи: Чого ти ходив до людей необрізаних та споживав із ними?

⁴ Петро ж розпочав і їм розповів за порядком, говорячи:

⁵ Був я в місті йоппійськім і молився, і бачив в захопленні видіння: якась посудина сходила, немов простирало велике, яка, за чотири кінці прив'язана, спускалася з неба й підійшла аж до мене.

⁶ Зазирнувши до неї, я поглянув, і побачив там чотириногих землі, і звірів, і гаддя, і небесних пташок.

⁷ І голос почув я, що мені промовляв: Устань, Петре, заколи та й їж!

⁸ А я відказав: Жадним способом, Господи, бо ніколи нічого огидного чи то нечистого в уста мої не ввіходило!

⁹ І відповів мені голос із неба вдруге: Що від Бога очищене, не вважай за огидне того!

¹⁰ І це сталося тричі, і все знов було взяте на небо.

¹¹ І ось три чоловіки, посланці з Кесарії до мене, перед домом, де був я, спинилися зараз.

¹² І сказав мені Дух іти з ними без жадного сумніву. Зо мною ж пішли й оці шестеро браття, і ввійшли ми до дому того чоловіка.

¹³ І він нам розповів, як у домі своїм бачив Ангола, який став і сказав: Пошли до Йоппії, та приклич того Симона, що зветься Петром,

¹⁴ він слова тобі скаже, якими спасешся і ти, і ввесь дім твій.

¹⁵ А як я промовляв, злинув на них Святий Дух, як спочатку й на нас.

¹⁶ І я згадав слово Господнє, як Він говорив: Іван ось водою христив, ви ж охрищені будете Духом Святим.

¹⁷ Отож, коли Бог дав однаковий дар їм, як і нам, що ввірували в Господа Ісуса Христа, то хто ж я такий, щоб міг заперечити Богові?

¹⁸ І, почувши таке, замовкли вони, і Бога хвалили, говорячи: Отож, і поганам Бог дав покаяння в життя!

¹⁹ А ті, хто розпорошився від переслідування, що знялося було через Степана, перейшли навіть до Фінікії, і Кіпру, і Антіохії, не звістуючи слова нікому, крім юдеїв.

²⁰ А між ними були мужі деякі з Кіпру та з Кірінеї, що до Антіохії прийшли, і промовляли й до греків, благовістячи про Господа Ісуса.

²¹ І Господня рука була з ними; і велике число їх увірувало, і навернулось до Господа!

²² І вістка про них досягла до вух єрусалимської Церкви, і до Антіохії послали Варнаву.

²³ А він, як прийшов і благодать Божу побачив, звеселився, і всіх став просити, щоб серцем рішучим трималися Господа.

²⁴ Бо він добрий був муж, повний Духа Святого та віри. І прилучилось багато народу до Господа!

²⁵ Після того подався Варнава до Тарсу, щоб Савла шукати.

²⁶ А знайшовши, привів в Антіохію. І збирались у Церкві вони цілий рік, і навчали багато народу, і в Антіохії найперш християнами названо учнів.

²⁷ Прибули ж тими днями пророки від Єрусалиму до Антіохії.

²⁸ І встав один з них, на ймення Агав, і Духом прорік, що голод великий у цілому світі настане, як за Клавдія був.

²⁹ Тоді учні, усякий із своєї спроможности, постановили послати допомогу братам, що в Юдеї жили.