Дії 10:19-35

¹⁹Коли ж думав Петр про видїннє, рече йому Дух: Ось три чоловіки шукають тебе.

²⁰Уставши ж, зійди та йди з ними, не розбираючи; бо я післав їх.

²¹Зійшовши ж Петр до чоловіків, посланих до него від Корнелия, рече: Ось я, кого шукаєте? Що за причина, для котрої прийшли?

²²Вони ж кажуть: Корнелий сотник, чоловік праведний, і богобоязливий, і доброї слави між усїм народом Жидівським, був наставлений від ангела сьвятого покликати тебе в господу свою і послухати словес від тебе.

²³Закликавши ж їх, угостив. Назавтра ж вийшов Петр із ними, і деякі з братів з Йоппиї пійшли з ним.

²⁴А другого дня увійшли в Кесарию. Корнелий же дожидав їх, скликавши родину свою і близьких приятелїв.

²⁵Як же стало ся, що ввійшов Петр, зустрівши його Корнелий, упав у ноги та й уклонив ся.

²⁶Петр же підвів його, говорячи: Встань; я таки же чоловік.

²⁷І, розмовляючи з ним, увійшов, і знаходить многих, що посходились.

²⁸І рече до них: Ви знаєте, що не годить ся чоловікові Жидовинові приставати або приходити до чужоземцїв; та мені Бог показав, щоб нїкого поганином або нечистим чоловіком не звав.

²⁹Тим я, не відмовляючись, прийшов покликаний. Питаю ж оце, для чого покликали мене?

³⁰І каже Корнелий; Четвертий день тому, як постив я аж до сієї години, а в девятій годині молив ся в дому моїм; і ось чоловік став передо мною в ясній одежї.

³¹і рече: Корнелию, вислухана твоя молитва, і милостині твої згадано перед Богом.

³²Пішли ж в Йоппию та поклич Симона, що зветь ся Петром. Він гостює в господі в Симона кожемяки, над морем. Він, прийшовши, глаголати ме тобі.

³³Зараз оце післав я до тебе, і добре зробив єси, прийшовши. Нинї ж усї ми перед Богом стоїмо, щоб слухати все, що звелено тобі від Бога.

³⁴Відкривши ж Петр уста, рече: Поправдї постерегаю, що не на лице дивить ся Бог,

³⁵а в кожному народі, хто боїть ся Його, і робить правду, приятен Йому.