До римлян 11:14-29 in Ukrainian

¹⁴ чи не завдам як зависти тїлу моєму, і не спасу которих із них.

¹⁵ Коли бо відкинуттє їх примиренне сьвітові, що ж (буде) прийнятте, коли не життє з мертвих?

¹⁶ Коли ж росчина сьвята, то й заміс; і коли корінь сьвят, то й віттє.

¹⁷ Коли ж деякі з віття відломились, а ти, бувши дикою оливиною, прищепивсь єси замість них, і спільником коріння і туку оливного зробивсь єси,

¹⁸ то не величай ся перед віттєм. Коли ж величаєш ся, то (знай) не ти кореня носиш, а корінь тебе.

¹⁹ Ти ж кажеш: Відломилось віттє, щоб я прищепив ся.

²⁰ Добре: невірою відломились вони, ти ж вірою стоїш. Не носись високо, а бій ся.

²¹ Коли бо Бог природнього віття не пощадив, (гледи) що й тебе не пощадить.

²² Вбачай же благость і непощадіннє Боже: на тих, що відпали, непощадіннє; на тебе ж благость, коли пробувати меш у благости; коли ж нї, то й ти будеш відтятий.

²³ І вони ж, як не зостануть ся в невірстві, прищепляться; здолїе бо Бог знов прищепити їх.

²⁴ Коли бо ти відтятий від оливини, дикої по природі, і проти природи прищеплений до доброї оливини, то як більш сї, що по природі прищеплять ся до своєї сливини.

²⁵ Не хочу бо, щоб ви не відали тайни сієї, брати (щоб не були самі в собі мудрими), що ослїпленнє від части Ізраїлеві стало ся, доки сповненнє поган увійде.

²⁶ І так увесь Ізраїль спасеть ся, яко ж писано: Прийде з Сіону Збавитель, і одверне безбожже від Якова;

²⁷ і се їм од мене завіт, коли зниму гріхи їх.

²⁸ По благовістю (вони) вороги задля вас; по вибранню ж полюблені задля отцїв.

²⁹ Бо в даруваннях і покликанню Бог не каєть ся.

¹⁴ може як викличу заздрість у своїх за тілом, і спасу декого з них.

¹⁵ Коли ж відкинення їх то примирення світу, то що їхнє прийняття, як не життя з мертвих?

¹⁶ А коли святий первісток, то й тісто святе; а коли святий корінь, то й віття святе.

¹⁷ Коли ж деякі з галузок відломилися, а ти, бувши дике оливне дерево, прищепився між них і став спільником товщу оливного кореня,

¹⁸ то не вихваляйся перед галузками; а коли вихваляєшся, то знай, що не ти носиш кореня, але корінь тебе.

¹⁹ Отже скажеш: Галузки відломилися, щоб я прищепився.

²⁰ Добре. Вони відломились невірством, а ти тримаєшся вірою; не величайся, але бійся.

²¹ Бо коли Бог природних галузок не пожалував, то Він і тебе не пожалує!

²² Отже, бач добрість і суворість Божу, на відпалих суворість, а на тебе добрість Божа, коли перебудеш у добрості, коли ж ні, то й ти будеш відтятий.

²³ Та й вони, коли не зостануться в невірстві, прищепляться, бо має Бог силу їх знов прищепити.

²⁴ Бо коли ти відтятий з оливки, дикої з природи, і проти природи защеплений до доброї оливки, то скільки ж більше ті, що природні, прищепляться до своєї власної оливки?

²⁵ Бо не хочу я, браття, щоб ви не знали цієї таємниці, щоб не були ви високої думки про себе, що жорстокість сталась Ізраїлеві почасти, аж поки не ввійде повне число поган,

²⁶ і так увесь Ізраїль спасеться, як написано: Прийде з Сіону Спаситель, і відверне безбожність від Якова,

²⁷ і це заповіт їм від Мене, коли відійму гріхи їхні!

²⁸ Тож вони за Євангелією вороги ради вас, а за вибором улюблені ради отців.

²⁹ Бо дари й покликання Божі невідмінні.