35Чи не кажете ви: Ще чотири от місяці, і настануть жнива? А Я вам кажу: Підійміть свої очі, та гляньте на ниви, як для жнив уже пополовіли вони!
36А хто жне, той заплату бере, та збирає врожай в життя вічне, щоб хто сіє й хто жне разом раділи.
37Бо про це поговірка правдива: Хто інший сіє, а хто інший жне.
38Я вас жати послав, де ви не працювали: працювали інші, ви ж до їхньої праці ввійшли.
39З того ж міста багато-хто із самарян в Нього ввірували через слово жінки, що свідчила: Він сказав мені все, що я вчинила була!
40А коли самаряни до Нього прийшли, то благали Його, щоб у них позостався. І Він перебув там два дні.
41Значно ж більш вони ввірували через слово Його.
42А до жінки казали вони: Не за слово твоє ми вже віруємо, самі бо ми чули й пізнали, що справді Спаситель Він світу!
43Як минуло ж два дні, Він ізвідти пішов в Галілею.