Від Івана 13:11-29 in Ukrainian

¹¹ Знав бо зрадника свого; тим і сказав: Не всї ви чисті.

¹² Як же пообмивав ноги їх і взяв одежу свою, сївши знов, рече їм: Чи знаєте, що зробив я вам?

¹³ Ви звете мене Учителем і Господем, і добре кажете, се бо я.

¹⁴ Коли ж я помив вам ноги, Господь і Учитель, то й ви повинні один одному обмивати ноги.

¹⁵ Приклад бо дав вам, і як я зробив вам, і ви робіть.

¹⁶ Істино, істино глаголю вам: Не єсть слуга більший пана свого, анї посланець більший пославшого його.

¹⁷ Коли се знаєте, то блаженні ви, воли робити мете се.

¹⁸ Не про всіх вас глаголю: я знаю кого вибрав; та щоб писаннє справдилось: Хто їсть зо мною хлїб, підняв на мене пяту свою.

¹⁹ Від нинї глаголю вам, перше нїж стало ся, щоб, як станеть ся, увірували, що се я,

²⁰ Істино, істино глаголю вам: Хто приймає, коли я кого пішлю, мене приймає; а хто мене приймає, приймає Пославшого мене.

²¹ Се промовивши Ісус, зворушив ся духом, і сьвідкував і рече: Істино, істино глаголю вам, що один із вас ізрадить мене.

²² Ззирались тодї між собою ученики, сумніваючись, про кого Він говорить.

²³ Був же за столом один із учеників Його на лонї Ісусовім, котрого любив Ісус.

²⁴ Сьому кивнув Симон Петр, щоб спитав, хто б се був, про кого говорить.

²⁵ Пригорнувшись той до грудей Ісусових, каже Йому: Господи, хто се?

²⁶ Відказав Ісус: Той, кому я, умочивши кусок, подам. І, вмочивши кусок, дав Юдї Симонову Іскариоцькому.

²⁷ А за куском увійшов тодї в него сатана. Рече ж йому Ісус: Що робиш, роби швидко.

²⁸ Сього не зрозумів ніхто, що сидїли за столом, проти чого сказав йому.

²⁹ Деякі бо думали, - яко ж бо скриньку мав Юда, - що каже йому Ісус: купи, що треба нам про сьвято; або, щоб що дав убогим.

¹¹ Бо Він знав Свого зрадника, тому то сказав: Ви чисті не всі.

¹² Коли ж пообмивав їхні ноги, і одежу Свою Він надів, засів знову за стіл і промовив до них: Чи знаєте ви, що Я зробив вам?

¹³ Ви Мене називаєте: Учитель і Господь, і добре ви кажете, бо Я є.

¹⁴ А коли обмив ноги вам Я, Господь і Вчитель, то повинні й ви один одному ноги вмивати.

¹⁵ Бо то Я вам приклада дав, щоб і ви те чинили, як Я вам учинив.

¹⁶ Поправді, поправді кажу вам: Раб не більший за пана свого, посланець же не більший від того, хто вислав його.

¹⁷ Коли знаєте це, то блаженні ви, якщо таке чините!

¹⁸ Не про всіх вас кажу. Знаю Я, кого вибрав, але щоб збулося Писання: Хто хліб споживає зо Мною, підняв той на Мене п'яту свою!

¹⁹ Уже тепер вам кажу, перше ніж те настане, щоб як станеться, ви ввірували, що то Я.

²⁰ Поправді, поправді кажу вам: Хто приймає Мого посланця, той приймає Мене; хто ж приймає Мене, той приймає Того, Хто послав Мене!

²¹ Промовивши це, затривожився духом Ісус, і освідчив, говорячи: Поправді, поправді кажу вам, що один із вас видасть Мене!...

²² І озиралися учні один на одного, непевними бувши, про кого Він каже.

²³ При столі, при Ісусовім лоні, був один з Його учнів, якого любив Ісус.

²⁴ От цьому кивнув Симон Петро та й шепнув: Запитай, хто б то був, що про нього Він каже?

²⁵ І, пригорнувшись до лоня Ісусового, той говорить до Нього: Хто це, Господи?

²⁶ Ісус же відказує: Це той, кому, умочивши, подам Я куска. І, вмочивши куска, подав синові Симона, Юді Іскаріотському!...

²⁷ За тим же куском тоді в нього ввійшов сатана. А Ісус йому каже: Що ти робиш роби швидше...

²⁸ Але жаден із тих, хто був при столі, того не зрозумів, до чого сказав Він йому.

²⁹ А тому, що тримав Юда скриньку на гроші, то деякі думали, ніби каже до нього Ісус: Купи, що потрібно на свято для нас, або щоб убогим подав що.