Від Івана 12:14-37

¹⁴Ісус же, знайшовши осля, сів на нього, як написано:

¹⁵Не бійся, дочко Сіонська! Ото Цар твій іде, сидячи на ослі молодому!

¹⁶А учні Його спочатку того не зрозуміли були, але, як прославивсь Ісус, то згадали тоді, що про Нього було так написано, і що цеє вчинили Йому.

¹⁷Тоді свідчив народ, який був із Ним, що Він викликав Лазаря з гробу, і воскресив його з мертвих.

¹⁸Через це й зустрів натовп Його, бо почув, що Він учинив таке чудо.

¹⁹Фарисеї тоді між собою казали: Ви бачите, що нічого не вдієте: ось пішов увесь світ услід за Ним!

²⁰А між тими, що в свято прийшли поклонитись, були й деякі геллени.

²¹І вони підійшли до Пилипа, що з Віфсаїди Галілейської, і просили його та казали: Ми хочемо, пане, побачити Ісуса.

²²Іде Пилип та Андрієві каже; іде Андрій і Пилип та Ісусові розповідають.

²³Ісус же їм відповідає, говорячи: Надійшла година, щоб Син Людський прославивсь.

²⁴Поправді, поправді кажу вам: коли зерно пшеничне, як у землю впаде, не помре, то одне зостається; як умре ж, плід рясний принесе.

²⁵Хто кохає душу свою, той погубить її; хто ж ненавидить душу свою на цім світі, збереже її в вічне життя.

²⁶Як хто служить Мені, хай іде той за Мною, і де Я, там буде й слуга Мій. Як хто служить Мені, того пошанує Отець.

²⁷Затривожена зараз душа Моя. І що Я повім? Заступи Мене, Отче, від цієї години! Та на те Я й прийшов на годину оцю...

²⁸Прослав, Отче, Ім'я Своє! Залунав тоді голос із неба: І прославив, і знову прославлю!

²⁹А народ, що стояв і почув, говорив: Загреміло! Інші казали: Це Ангол Йому говорив!

³⁰Ісус відповів і сказав: Не для Мене цей голос лунав, а для вас.

³¹Тепер суд цьому світові. Князь світу цього буде вигнаний звідси тепер.

³²І, як буду піднесений з землі, то до Себе Я всіх притягну.

³³А Він це говорив, щоб зазначити, якою то смертю Він має померти.

³⁴А народ відповів Йому: Ми чули з Закону, що Христос перебуває повік, то чого ж Ти говориш, що Людському Сину потрібно піднесеному бути? Хто такий Цей Син Людський?

³⁵І сказав їм Ісус: Короткий ще час світло з вами. Ходіть, поки маєте світло, щоб вас темрява не обгорнула. А хто в темряві ходить, не знає, куди він іде...

³⁶Аж доки ви маєте світло, то віруйте в світло, щоб синами світла ви стали. Промовивши це, Ісус відійшов, і сховався від них.

³⁷І хоч Він стільки чуд перед ними вчинив був, та в Нього вони не ввірували,