Від Марка 4:32-40 in Ukrainian

³² а як посієть ся, сходить, і робить ся більшим над усї зілля, і ширить велике віттє, так що під тінню його кублитись може птаство небесне.

³³ І многими такими приповістями глаголав їм слово, скільки могли слухати.

³⁴ Без приповістї ж не говорив їм; на самоті ж ученикам своїм вияснював усе.

³⁵ І рече їм того дня, як настав вечір: Перевезімось на той бік.

³⁶ І, відпустивши народ, узяли Його, яв був в човні. І инші ж човни були з Ним.

³⁷ І схопилась велика вітряна буря, а филї заливали човен, так що вже тонув.

³⁸ А був Він на кермі, сплючи на подусцї. І розбудили Його, й кажуть Йому: Учителю, чи Тобі байдуже, що погибаємо?

³⁹ І вставши, погрозив вітрові, і рече до моря: Мовчи, перестань! І втих вітер, і настала тишина велика.

⁴⁰ І рече їм: Чого ви такі полохливі? Як се? нема в вас віри?

³² Як посіяне ж буде, виростає, і стає над усі зілля більше, і віття пускає велике таке, що кублитись може в тіні його птаство небесне.

³³ І такими притчами багатьома Він їм слово звіщав, поскільки вони могли слухати.

³⁴ І без притчі нічого Він їм не казав, а учням Своїм самотою вияснював усе.

³⁵ І сказав Він до них того дня, коли вечір настав: Переплиньмо на той бік.

³⁶ І, лишивши народ, узяли із собою Його, як у човні Він був; і інші човни були з Ним.

³⁷ І знялася ось буря велика, а хвилі вливалися в човен, аж човен водою вже був переповнився!

³⁸ А Він спав на кормі на подушці... І вони розбудили Його та й сказали Йому: Учителю, чи Тобі байдуже, що ми гинемо?...

³⁹ Тоді Він устав, і вітрові заборонив, і до моря сказав: Мовчи, перестань! І стих вітер, і тиша велика настала...

⁴⁰ І сказав Він до них: Чого ви такі полохливі? Чому віри не маєте?