Від Марка 4:32-40

³²а як посієть ся, сходить, і робить ся більшим над усї зілля, і ширить велике віттє, так що під тінню його кублитись може птаство небесне.

³³І многими такими приповістями глаголав їм слово, скільки могли слухати.

³⁴Без приповістї ж не говорив їм; на самоті ж ученикам своїм вияснював усе.

³⁵І рече їм того дня, як настав вечір: Перевезімось на той бік.

³⁶І, відпустивши народ, узяли Його, яв був в човні. І инші ж човни були з Ним.

³⁷І схопилась велика вітряна буря, а филї заливали човен, так що вже тонув.

³⁸А був Він на кермі, сплючи на подусцї. І розбудили Його, й кажуть Йому: Учителю, чи Тобі байдуже, що погибаємо?

³⁹І вставши, погрозив вітрові, і рече до моря: Мовчи, перестань! І втих вітер, і настала тишина велика.

⁴⁰І рече їм: Чого ви такі полохливі? Як се? нема в вас віри?