Від Луки 7:38-50 in Ukrainian

³⁸ і ставши коло ніг Його ззаду, плачучи, почала обмивати ноги Його слїзми, й волоссєм голови своєї обтирати; й цілувала ноги Його, й мастила миром.

³⁹ Бачивши ж Фарисей, що запросив Його, казав сам у собі, говорячи: Коли б сей був пророк, знав би, хто й яка се жінка, що приторкуєть ся до Него; бо грішниця вона.

⁴⁰ І озвавшись Ісус, рече до него: Симоне, маю тобі щось сказати. Він же каже: Учителю, скажи.

⁴¹ Два довжники були в одного вірителя: один завинив пятьсот денариїв, другий же пятьдесять.

⁴² Як же не мали чим оддавати, обом простив він. Хто ж оце з них, скажи, більш його любити ме?

⁴³ Озвав ся ж Симон і Каже: Думаю, що той, кому більш простив він. Він же рече йому: Право судив єси.

⁴⁴ І, обернувшись до жінки, рече Симонові: Чи бачиш ти сю жінку? Увійшов я в твою господу, - води на ноги мої не дав єси; ся ж слїзми обмила ноги мої, і волоссєм голови своєї обтерла.

⁴⁵ Цїлування не дав єси менї; ся ж, відколи ввійшов я, не перестала цілувати ноги мої.

⁴⁶ Оливою голови моєї не намастив єси; ся ж миром намастила ноги мої.

⁴⁷ Тим тлаголю тобі: Оставляють ся гріхи її многі, бо возлюбила много; кому ж мало оставляєть ся, мало любить.

⁴⁸ Рече ж їй: Оставляють ся гріхи твої.

⁴⁹ І почали ті, що вкупі сиділи, казати в собі: Хто сей, що й гріхи відпускає?

⁵⁰ Рече ж до жінки: Віра твоя спасла тебе; йди з упокоєм.

³⁸ і, припавши до ніг Його ззаду, плачучи, почала обливати слізьми Йому ноги, і волоссям своїм витирала, ноги Йому цілувала та миром мастила...

³⁹ Побачивши це, фарисей, що покликав Його, міркував собі, кажучи: Коли б був Він пророк, Він би знав, хто ото й яка жінка до Нього торкається, бож то грішниця!

⁴⁰ І озвався Ісус та й говорить до нього: Маю, Симоне, дещо сказати тобі. А той відказав: Кажи, Учителю.

⁴¹ І промовив Ісус: Були два боржники в одного вірителя; один був винен п'ятсот динаріїв, а другий п'ятдесят.

⁴² Як вони ж не могли заплатити, простив він обом. Скажи ж, котрий із них більше полюбить його?

⁴³ Відповів Симон, говорячи: Думаю, той, кому більше простив. І сказав Він йому: Розсудив ти правдиво.

⁴⁴ І, обернувшись до жінки, Він промовив до Симона: Чи ти бачиш цю жінку? Я прибув у твій дім, ти на ноги Мої не подав і води, а вона окропила слізьми Мої ноги й обтерла волоссям своїм.

⁴⁵ Поцілунку не дав ти Мені, а вона, відколи ввійшов Я, Мої ноги цілує невпинно.

⁴⁶ Голови ти Моєї оливою не намастив, а вона миром ноги мої намастила...

⁴⁷ Ось тому говорю Я тобі: Численні гріхи її прощені, бо багато вона полюбила. Кому ж мало прощається, такий мало любить.

⁴⁸ А до неї промовив: Прощаються тобі гріхи!

⁴⁹ А ті, що сиділи з Ним при столі, почали гомоніти про себе: Хто ж це Такий, що прощає й гріхи?

⁵⁰ А до жінки сказав Він: Твоя віра спасла тебе, іди з миром собі!