17І розійшлася ця чутка про Нього по цілій Юдеї, і по всій тій країні.
18Про все ж те сповістили Івана учні його. І покликав Іван двох із учнів своїх,
19і послав їх до Господа з запитом: Чи Ти Той, Хто має прийти, чи чекати нам Іншого?
20А мужі, прийшовши до Нього, сказали: Іван Христитель послав нас до Тебе, питаючи: Чи Ти Той, Хто має прийти, чи чекати нам Іншого?
21А саме тоді багатьох уздоровив був Він від недугів і мук, і від духів злих, і сліпим багатьом вернув зір.
22І промовив Ісус їм у відповідь: Ідіть, і перекажіть Іванові, що ви бачили й чули: Сліпі прозрівають, криві ходять, очищуються слабі на проказу, і чують глухі, воскресають померлі, убогим звіщається Добра Новина.
23І блаженний, хто через Мене спокуси не матиме!
24А коли відійшли посланці Іванові, Він почав говорити про Івана народові: На що ви дивитись ходили в пустиню? Чи на очерет, що вітер гойдає його?
25Та на що ви дивитись ходили? Може на чоловіка, у м'які шати одягненого? Аджеж ті, хто одягається славно, і розкішно живе, по палатах царських.
26На що ж ви ходили дивитись? На пророка? Так, кажу вам, навіть більше, аніж на пророка.
27Це той, що про нього написано: Ось перед обличчя Твоє посилаю Свого посланця, який перед Тобою дорогу Твою приготує!
28Кажу вам: Між народженими від жінок нема більшого понад Івана. Та найменший у Божому Царстві той більший за нього.
29І всі люди, що слухали, і митники визнали Божу волю за слушну, і охристились Івановим хрищенням.
30А фарисеї й законники відкинули Божу волю про себе, і не христились від нього.
31І промовив Господь: До кого ж уподоблю людей цього роду? І до кого подібні вони?
32Подібні вони до дітей, що на ринку сидять й один одного кличуть та кажуть: Ми вам грали були, а ви не танцювали, ми співали вам жалібно, та не плакали ви...
33Бо прийшов Іван Христитель, що хліба не їсть і вина не п'є, а ви кажете: Має він демона.