Буття 2

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

15

16

17

18

19

20

21

22

23

24

25

26

27

28

29

30

31

32

33

34

35

36

37

38

39

40

41

42

43

44

45

46

47

48

49

50

¹І були скінчені небо й земля, і все воїнство їхнє.

²І скінчив Бог дня сьомого працю Свою, яку Він чинив. І Він відпочив у дні сьомім від усієї праці Своєї, яку був чинив.

³І поблагословив Бог день сьомий, і його освятив, бо в нім відпочив Він від усієї праці Своєї, яку, чинячи, Бог був створив.

⁴Це ось походження неба й землі, коли створено їх, у дні, як Господь Бог создав небо та землю.

⁵І не було на землі жодної польової рослини, і жодна ярина польова не росла, бо на землю дощу Господь Бог не давав, і не було людини, щоб порати землю.

⁶І пара з землі підіймалась, і напувала всю землю.

⁷І створив Господь Бог людину з пороху земного. І дихання життя вдихнув у ніздрі її, і стала людина живою душею.

⁸І насадив Господь Бог рай ув Едені на сході, і там осадив людину, що її Він створив.

⁹І зростив Господь Бог із землі кожне дерево, принадне на вигляд і на їжу смачне, і дерево життя посеред раю, і дерево Пізнання добра і зла.

¹⁰І річка з Едену виходить, щоб поїти рай. І звідти розділюється і стає чотирма початками.

¹¹Імення одному Пішон, оточує він усю землю Хавіла, де є золото.

¹²А золото тієї землі добре; там бделій і камінь онікс.

¹³Ім'я ж другої річки Ґіхон, вона оточує ввесь край Етіопії.

¹⁴А ім'я річки третьої Тигр, вона протікає на сході Ашшуру. А річка четверта вона Ефрат.

¹⁵І взяв Господь Бог людину, і в еденському раї вмістив був її, щоб порала його та його доглядала.

¹⁶І наказав Господь Бог Адамові, кажучи: Із кожного дерева в Раю ти можеш їсти.

¹⁷Але з дерева знання добра й зла не їж від нього, бо в день їди твоєї від нього ти напевно помреш!

¹⁸І сказав Господь Бог: Не добре, щоб бути чоловіку самотнім. Створю йому поміч, подібну до нього.

¹⁹І вчинив Господь Бог із землі всю польову звірину, і все птаство небесне, і до Адама привів, щоб побачити, як він їх кликатиме. А все, як покличе Адам до них, до живої душі воно ймення йому.

²⁰І назвав Адам імена всій худобі, і птаству небесному, і всій польовій звірині. Але Адамові помочі Він не знайшов, щоб подібна до нього була.

²¹І вчинив Господь Бог, що на Адама спав міцний сон, і заснув він. І Він узяв одне з ребер його, і тілом закрив його місце.

²²І перетворив Господь Бог те ребро, що взяв із Адама, на жінку, і привів її до Адама.

²³І промовив Адам: Оце тепер вона кість від костей моїх, і тіло від тіла мого. Вона чоловіковою буде зватися, бо взята вона з чоловіка.

²⁴Покине тому чоловік свого батька та матір свою, та й пристане до жінки своєї, і стануть вони одним тілом.

²⁵І були вони нагі обоє, Адам та жінка його, і вони не соромились.