14 бо Господь не опустить народу Свого, а спадку Свого не полишить,
15 бо до праведности суд повернеться, а за ним всі невинного серця!
16 Хто встане зо мною навпроти злостивих, хто встане зо мною навпроти злочинців?
17 Коли б не Господь мені в поміч, то душа моя трохи була б не лягла в царство смерти!...
18 Коли я кажу: Похитнулась нога моя, то, Господи, милість Твоя підпирає мене!
19 Коли мої думки болючі в нутрі моїм множаться, то розради Твої веселять мою душу!
20 Чи престол беззаконня з Тобою з'єднається, той, що гріх учиняє над право?
21 Збираються проти душі справедливого, і чисту кров винуватять.
22 і Господь став для мене твердинею, і мій Бог став за скелю притулку мого,
