6 уранці вона розцвітає й росте, а на вечір зів'яне та сохне!
7 Бо від гніву Твого ми гинемо, і пересердям Твоїм перестрашені,
8 Ти наші провини поклав перед Себе, гріхи ж нашої молодости на світло Свого лиця!
9 Бо всі наші дні промайнули у гніві Твоїм, скінчили літа ми свої, як зідхання...
10 Дні літ наших у них сімдесят літ, а при силах вісімдесят літ, і гордощі їхні страждання й марнота, бо все швидко минає, і ми відлітаємо...
11 Хто відає силу гніву Твого? А Твоє пересердя як страх перед Тобою!
