29 і їли вони та й наситились дуже, Він їм їхнє бажання приніс!
30 Та ще не вдовольнили жадання свого, ще їхня їжа була в їхніх устах,
31 а гнів Божий піднявся на них, та й побив їхніх ситих, і вибранців ізраїлевих повалив...
32 Проте ще й далі грішили вони та не вірили в чуда Його,
33 і Він докінчив у марноті їхні дні, а їхні літа у страху.
34 Як Він їх побивав, то бажали Його, і верталися, й Бога шукали,
35 і пригадували, що Бог їхня скеля, і Бог Всевишній то їхній Викупитель.
36 і своїми устами влещували Його, а своїм язиком лжу сплітали Йому,
37 бо їхнє серце не міцно стояло при Нім, і не були вони вірні в Його заповіті...
38 Та він, Милосердний, гріх прощав і їх не губив, і часто відвертав Свій гнів, і не будив усю Свою лютість,
39 і Він пам'ятав, що вони тільки тіло, вітер, який переходить і не повертається!
