31 До свідоцтв Твоїх я приєднався, Господи, не посором же мене!
32 Буду бігти шляхом Твоїх заповідей, бо пошириш Ти серце моє.
33 Путь Своїх постанов покажи мені, Господи, і я буду держатись її до кінця!
34 Дай мені зрозуміти, і нехай я держуся Закону Твого, і всім серцем я буду триматись його!
35 Провадь мене стежкою Твоїх заповідей, бо в ній я знайшов уподобу.
36 Серце моє прихили до свідоцтв Твоїх, а не до користи.
37 Відверни мої очі, щоб марноти не бачили, на дорозі Своїй оживи Ти мене!
38 Для Свого раба сповни слово Своє, що на страх Твій воно.
39 Відверни Ти від мене зневагу, якої боюся, бо добрі закони Твої.
40 Ось я прагну наказів Твоїх, оживи мене правдою Своєю!
41 і хай зійде на мене, о Господи, милість Твоя, спасіння Твоє, згідно з словом Твоїм,
42 і нехай відповім я тому, хто словом ганьбить мене, бо надіюсь на слово Твоє!
43 і не відіймай з моїх уст слова правди ніколи, бо я жду Твоїх присудів!
44 А я буду держатися завжди Закону Твого, на вічні віки!
45 і буду ходити в широкості, бо наказів Твоїх я шукаю.
46 і буду я перед царями звіщати про свідоцтва Твої, й не зазнаю я сорому!
47 і буду я розкошувати Твоїми заповідями, бо їх полюбив,
48 і я руки свої простягну до Твоїх заповідей, бо їх полюбив, і буду роздумувати про Твої постанови!
49 Пам'ятай про те слово Своєму рабові, що його наказав Ти чекати мені.
50 Це розрада моя в моїм горі, як слово Твоє оживляє мене.
51 Гордуни насміхалися з мене занадто, та я не відступив від Закону Твого!
52 Твої присуди я пам'ятаю відвіку, о Господи, і радію!
53 Буря мене обгорнула через нечестивих, що Закона Твого опускають!
54 Співи для мене Твої постанови у домі моєї мандрівки.
55 Я вночі пам'ятаю ім'я Твоє, Господи, і держуся Закону Твого!
56 Оце сталось мені, бо наказів Твоїх я держуся.
57 Я сказав: Моя доля, о Господи, щоб держатись мені Твоїх слів.
58 Я благаю Тебе цілим серцем: Учини мені милість за словом Своїм!
59 Я розважив дороги свої, й до свідоцтв Твоїх ноги свої звернув.
60 Я спішу й не барюся виконувати Твої заповіді.
61 Тенета безбожних мене оточили, та я не забув про Закона Твого.
62 Опівночі встаю я, щоб скласти подяку Тобі за присуди правди Твоєї.
63 Я приятель всім, хто боїться Тебе, й хто накази Твої береже!
64 Милосердя Твого, о Господи, повна земля, навчи Ти мене Своїх постанов!
65 Ти з рабом Своїм добре зробив, Господи, за словом Своїм.
66 Навчи мене доброго розуму та познавання, бо в заповіді Твої вірую я!
67 Доки я не страждав, блудив був, та тепер я держусь Твого слова.
68 Ти добрий, і чиниш добро, навчи Ти мене Своїх постанов!
69 Гордуни вимишляють на мене неправду, а я цілим серцем держуся наказів Твоїх.
70 Зробилось нечуле, як лій, їхнє серце, а я розкошую з Закону Твого.
71 Добре мені, що я змучений був, щоб навчитися Твоїх постанов!
72 Ліпший для мене Закон Твоїх уст, аніж тисячі золота й срібла.
73 Руки Твої створили мене й збудували мене, подай мені розуму, й хай я навчусь Твоїх заповідей!
74 Хто боїться Тебе, ті побачать мене та й зрадіють, бо я Твого слова чекаю!
75 Знаю я, Господи, що справедливі були Твої присуди, і справедливо мене понижав Ти.
76 Нехай буде милість Твоя на розраду мені, за словом Твоїм до Свого раба.
77 Нехай зійде на мене Твоє милосердя, й я житиму, бо Закон Твій розрада моя.
78 Нехай гордуни посоромлені будуть, бо робили нечесно, а я буду роздумувати про накази Твої.
79 До мене повернуться ті, хто боїться Тебе, і пізнають свідоцтва Твої.
80 Нехай серце моє буде чисте в Твоїх постановах, щоб я не посоромився!
81 Душа моя слабне від туги за спасінням Твоїм, чекаю я слова Твого!
82 За словом Твоїм гаснуть очі мої та питають: Коли Ти потішиш мене?...
83 Хоч я став, як той міх у диму, та Твоїх постанов не забув.
84 Скільки днів для Твого раба? Коли присуда зробиш моїм переслідникам?
85 Гордуни покопали були мені ями, що не за Законом Твоїм.
86 Усі Твої заповіді справедливі; неправдиво мене переслідують, допоможи Ти мені!
87 Малощо не погубили мене на землі, та я не покинув наказів Твоїх!
88 Оживи Ти мене за Своїм милосердям, і я буду триматися свідчення уст Твоїх!
89 Навіки, о Господи, слово Твоє в небесах пробуває.
90 З роду в рід Твоя правда; Ти землю поставив і стала вона,
91 усі за Твоїми судами сьогодні стоять, бо раби Твої всі.
92 Коли б не Закон Твій, розрада моя, то я був би загинув в недолі своїй!
93 Я повік не забуду наказів Твоїх, бо Ти ними мене оживляєш.
94 Твій я, спаси Ти мене, бо наказів Твоїх я шукаю!
95 Чекають безбожні забити мене, а я про свідоцтва Твої розважаю.
96 Я бачив кінець усього досконалого, але Твоя заповідь вельми широка!
97 Як я кохаю Закона Твого, цілий день він розмова моя!
98 Твоя заповідь робить мудрішим мене від моїх ворогів, вона бо навіки моя!
99 Я став розумніший за всіх своїх учителів, бо свідоцтва Твої то розмова моя!
100 Став я мудріший за старших, бо держуся наказів Твоїх!
101 Я від кожної злої дороги повстримую ноги свої, щоб держатися слова Твого.
102 Я не ухиляюся від Твоїх присудів, Ти бо навчаєш мене.
103 Яке то солодке слово Твоє для мого піднебіння, солодше від меду воно моїм устам!
104 Від наказів Твоїх я мудріший стаю, тому то ненавиджу всяку дорогу неправди!
105 Для моєї ноги Твоє слово світильник, то світло для стежки моєї.
106 Я присяг і дотримаю, що буду держатися присудів правди Твоєї.
107 Перемучений я аж занадто, за словом Своїм оживи мене, Господи!
108 Хай же будуть приємні Тобі жертви уст моїх, Господи, і навчи Ти мене Своїх присудів!
109 У небезпеці душа моя завжди, але я Закону Твого не забув.
110 Безбожні поставили пастку на мене, та я не зблудив від наказів Твоїх.
111 Я навіки свідоцтва Твої вспадкував, бо вони радість серця мого.
112 Я серце своє нахилив, щоб чинити Твої постанови, повік, до кінця.
113 Сумнівне ненавиджу я, а Закона Твого покохав.
114 Ти моя охорона та щит мій, чекаю я слова Твого.
115 Відступіться від мене, злочинці, і я буду держатися заповідей мого Бога!
116 За словом Своїм підіпри Ти мене, і я житиму, і в надії моїй не завдай мені сорому!
117 Підкріпи Ти мене і спасуся, і я буду дивитися завжди в Твої постанови!
118 Ти погорджуєш усіма, хто від Твоїх постанов відступає, бо хитрощі їхні неправда.
119 Всіх безбожних землі відкидаєш, як жужель, тому покохав я свідоцтва Твої.
120 Зо страху Твого моє тіло тремтить, й я боюсь Твоїх присудів!
121 Я право та правду чиню, щоб мене не віддав Ти моїм переслідникам.
122 Поручи Ти на добре Свого раба, щоб мене гордуни не гнобили.
123 Гаснуть очі мої за спасінням Твоїм та за словом правди Твоєї.
124 Учини ж Ти Своєму рабові за Своїм милосердям, і навчи Ти мене Своїх постанов!
125 Я раб Твій, і зроби мене мудрим, і свідоцтва Твої буду знати!
126 Це для Господа час, щоб діяти: Закона Твого уневажнили.
127 Тому я люблю Твої заповіді більш від золота й щирого золота.
128 Тому всі накази Твої уважаю за слушні, а кожну дорогу неправди ненавиджу!
129 Чудові свідоцтва Твої, тому то душа моя держиться їх.
130 Вхід у слова Твої світло дає, недосвідчених мудрими робить.
131 Я уста свої розкриваю й повітря ковтаю, бо чую жадобу до Твоїх заповідей.
132 Обернися до мене та будь милостивий мені, Як чиниш Ти тим, хто кохає імення Твоє.
133 Своїм словом зміцни мої кроки, і не дай панувати надо мною ніякому прогріхові.
134 Від людського утиску визволь мене, і нехай я держуся наказів Твоїх!
135 Хай засяє лице Твоє на Твого раба, і навчи Ти мене уставів Своїх!
136 Пливуть водні потоки з очей моїх, бо Твого Закону не додержують...
137 Ти праведний, Господи, і прямі Твої присуди,
138 бо Ти наказав справедливі свідоцтва Свої й щиру правду!
139 Нищить мене моя ревність, бо мої вороги позабували слова Твої.
140 Вельми очищене слово Твоє, і Твій раб його любить.
141 Я малий і погорджений, та не забуваю наказів Твоїх.
142 Правда Твоя правда вічна, а Закон Твій то істина.
143 Недоля та утиск мене обгорнули, але Твої заповіді моя розкіш!
144 Правда свідоцтв Твоїх вічна, подай мені розуму, й буду я жити!
145 Цілим серцем я кличу: почуй мене, Господи, і я буду держатись уставів Твоїх!
146 Я кличу до Тебе, спаси Ти мене, і я буду держатись свідоцтв Твоїх!
147 Світанок я випередив та й вже кличу, Твого слова чекаю.
148 Мої очі сторожі нічні випереджують, щоб про слово Твоє розмовляти.
149 Почуй же мій голос з Свого милосердя, о Господи, оживи Ти мене з Свого присуду!
150 Наближаться ті, що за чином ганебним ганяють, від Закону Твого далекі,
151 та близький Ти, о Господи, а всі Твої заповіді справедливість!
152 Віддавна я знаю свідоцтва Твої, бо навіки Ти їх заклав!
153 Подивись на недолю мою та мене порятуй, бо я не забуваю Закону Твого!
154 Вступися за справу мою й мене визволи, за словом Своїм оживи Ти мене!
