13 Убогий й гнобитель стрічаються, їм обом Господь очі освітлює.
14 Як цар правдою судить убогих, стоятиме трон його завжди.
15 Різка й поука премудрість дають, а дитина, залишена тільки собі, засоромлює матір свою.
16 Як множаться несправедливі провина розмножується, але праведні бачитимуть їхній упадок.
17 Карай сина свого й він тебе заспокоїть, і приємнощі дасть для твоєї душі.
18 Без пророчих видінь люд розбещений, коли ж стереже він Закона блаженний.
19 Раб словами не буде покараний, хоч він розуміє, але не послухає.
20 Чи бачив людину, квапливу в словах своїх? Більша надія глупцеві, ніж їй!
21 Хто розпещує змалку свого раба, то кінець його буде невдячний.
22 Гнівлива людина викликує сварку, а лютий вчиняє багато провин.
23 Гординя людини її понижає, а чести набуває покірливий духом.
