2 Страх царя як рик лева; хто до гніву доводить його, проти свого життя прогрішає.
3 Слава людині, що гнів покидає, а кожен глупак вибухає.
4 Лінивий не оре із осени, а захоче в жнива і нічого нема.
5 Рада в серці людини глибока вода, і розумна людина її повичерпує.
6 Багато людей себе звуть милосердними, та вірну людину хто знайде?
7 У своїй неповинності праведний ходить, блаженні по ньому сини його!
8 Цар сидить на суддевім престолі, всяке зло розганяє своїми очима.
9 Хто скаже: Очистив я серце своє, очистився я від свого гріха?
10 Вага неоднакова, неоднакова міра, обоє вони то огида для Господа.
11 Навіть юнак буде пізнаний з чинів своїх, чи чин його чистий й чи простий.
