5 Свідок брехливий не буде без кари, а хто брехні говорить, не буде врятований.
6 Багато-хто годять тому, хто гостинці дає, і кожен товариш людині, яка не скупиться на дари.
7 Бідаря ненавидять всі браття його, а тимбільш його приятелі відпадають від нього; а коли за словами поради женеться, нема їх!
8 Хто ума набуває, кохає той душу свою, а хто розум стереже, той знаходить добро.
9 Свідок брехливий не буде без кари, хто ж неправду говорить, загине.
10 Не лицює пишнота безумному, тим більше рабові панувати над зверхником.
11 Розум людини припинює гнів її, а величність її перейти над провиною.
12 Гнів царя немов рик левчука, а ласкавість його як роса на траву.
13 Син безумний погибіль для батька свого, а жінка сварлива як ринва, що з неї вода тече завжди.
14 Хата й маєток спадщина батьків, а жінка розумна від Господа.
15 Лінощі сон накидають, і лінива душа голодує.
16 Хто заповідь охороняє, той душу свою стереже; хто дороги свої легковажить, помре.
17 Хто милостивий до вбогого, той позичає для Господа, і чин його Він надолужить йому.
18 Картай свого сина, коли є надія навчити, та забити його не піднось свою душу.
19 Людина великого гніву хай кару несе, бо якщо ти врятуєш її, то вчиниш ще гірше.
20 Слухай ради й картання приймай, щоб мудрим ти став при своєму кінці.
21 У серці людини багато думок, але виповниться тільки задум Господній.
22 Здобуток людині то милість її, але ліпший бідар за людину брехливу.
23 Страх Господній веде до життя, і хто його має, той ситим ночує, і зло не досягне його.
24 У миску стромляє лінюх свою руку, до уст же своїх не підійме її.
25 Як битимеш нерозважного, то помудріє й немудрий, а будеш розумного остерігати, то він зрозуміє поуку.
