7 Як дороги людини Господь уподобає, то й її ворогів Він замирює з нею.
8 Ліпше мале справедливе, аніж великі прибутки з безправ'я.
9 Розум людини обдумує путь її, але кроки її наставляє Господь.
10 Вирішальне слово в царя на губах, тому в суді уста його не спроневіряться.
11 Вага й шальки правдиві від Господа, все каміння вагове в торбинці то діло Його.
12 Чинити безбожне огида царям, бо трон зміцнюється справедливістю.
13 Уподоба царям губи праведности, і він любить того, хто правдиве говорить.
14 Гнів царя вісник смерти, та мудра людина злагіднить його.
15 У світлі царського обличчя життя, а його уподоба мов хмара дощева весною.
16 Набування премудрости як же це ліпше від золота, набування ж розуму добірніше від срібла!
17 Путь справедливих ухилятись від зла; хто дорогу свою береже, той душу свою охоронює.
18 Перед загибіллю гордість буває, а перед упадком бундючність.
19 Ліпше бути покірливим із лагідними, ніж здобич ділити з бундючними.
20 Хто вважає на слово, той знайде добро, хто ж надію складає на Господа буде блаженний.
21 Мудросердого кличуть розумний, а солодощ уст прибавляє науки.
22 Розум джерело життя власникові його, а картання безумних глупота.
23 Серце мудрого чинить розумними уста його, і на уста його прибавляє навчання.
