4 Бо в марноті прийшов він, і в темряву йде, і в темряві сховане буде імення його,
5 ані сонця не бачив він, ані пізнав: йому спокійніше від того!...
6 А коли б він жив двічі по тисячі літ, та не бачив добра, то хіба не до місця одного все йде?
7 Увесь труд людини для рота її, і пожадання її не виповнюються.
8 Бо що більшого має мудрець, ніж безглуздий, що має убогий над те, що перед живими уміє ходити?
9 Краще бачити очима, аніж мандрувати жаданнями, і також це марнота та ловлення вітру...
10 Що було, тому ймення його вже надане давно, і відоме, що він чоловік, і він не може правуватися з сильнішим від нього,
