Дії 4:19-29 in Ukrainian

¹⁹ Петр же та Йоан, озвавшись до них, рекли: Чи праведно перед Богом слухати вас більш ніж Бога, - судіть.

²⁰ Не можна бо нам того, що видїли й що чуди, не говорити.

²¹ Вони ж заказавши, відпустили їх, не знайшовши нічого, за що б їх покарати, задля народу; бо всі прославляли Бога за те, що стало ся.

²² Було бо більш сорока років чоловікові тому, на котрому стада ся ся ознака сцїлення.

²³ Відпущені ж прийшли до своїх і сповістили, що казали до них архиєреї та старші.

²⁴ Вони ж, вислухавши те, однодушно підняли голос до Бога й промовили: Владико, Ти єси Бог, що сотворив небо, і землю, і море, і все, що в них;

²⁵ котрий устами Давида, слуги Твого, промовив: Чого збунтувались погане, і люде задумують марні речі?

²⁶ Повставали царі земні, і князї зібрались докупи на Господа й на Христа Його.

²⁷ Бо зібрали ся оправдана сьвятого Сина Твого Ісуса, що Його помазав єси, і Ірод, і Понтийський Пилат з поганами й людьми Ізраїлськими,

²⁸ зробити, що Твоя рука і рада Твоя наперед призначили статись.

²⁹ І нинї. Господи, споглянь на закази їх, і дай слугам Твоїм з усякою одвагою промовляти слово Твоє,

¹⁹ І відповіли їм Петро та Іван, та й сказали: Розсудіть, чи це справедливе було б перед Богом, щоб слухатись вас більш, як Бога?

²⁰ Бо не можемо ми не казати про те, що ми бачили й чули!

²¹ А вони пригрозили їм ще, і відпустили їх, не знайшовши нічого, щоб їх покарати, через людей, бо всі славили Бога за теє, що сталось.

²² Бо років більш сорока мав той чоловік, що на нім відбулося це чудо вздоровлення.

²³ Коли ж їх відпустили, вони до своїх прибули й сповістили, про що первосвященики й старші до них говорили.

²⁴ Вони ж, вислухавши, однодушно свій голос до Бога піднесли й промовили: Владико, що небо, і землю, і море, і все, що в них є, Ти створив!

²⁵ Ти устами Давида, Свого слуги, отця нашого, сказав Духом Святим: Чого люди бунтуються, а народи задумують марне?

²⁶ Повстають царі земні, і збираються старші докупи на Господа та на Христа Його.

²⁷ Бо справді зібралися в місці оцім проти Отрока Святого Твого Ісуса, що Його намастив Ти, Ірод та Понтій Пилат із поганами та з народом Ізраїлевим,

²⁸ учинити оте, що рука Твоя й воля Твоя наперед встановили були, щоб збулося.

²⁹ І тепер споглянь, Господи, на їхні погрози, і дай Своїм рабам із повною сміливістю слово Твоє повідати,