9Якже трапилось це, то й інші на острові, що мали хвороби, приходили та вздоровлялись.
10Вони нас вшанували й великими почестями, а як ми від'їжджали, понакладали, чого було треба.
11А по трьох місяцях ми відпливли на олександрійському кораблі, що мав знака братів Діоскурів, і що на острові він перезимував.
12І, як ми допливли в Сіракузи, пробули там три дні.
13А звідти, пливучи понад берегом, прибули ми до Реґії, а що вітер південний повіяв за день, то другого дня прибули в Путеолі,
14де знайшли ми братів, вони ж нас ублагали сім день позостатися в них. І ось так прибули ми до Риму.
15А звідти брати, прочувши про нас, назустріч нам вийшли аж до Аппіфору та до Тритаверни. Побачивши їх, Павло дякував Богові та посмілішав.
16А коли прибули ми до Риму, Павлові дозволено жити осібно, ураз із вояком, що його сторожив.
17І сталось, по трьох днях Павло скликав знатніших з юдеїв. Як зійшлися ж вони, він промовив до них: Мужі-браття! Не вчинив я нічого проти люду чи звичаїв отцівських, та проте мене видано з Єрусалиму ув'язненого в руки римлян.