Дії 26:3-19 in Ukrainian

³ а й надто, що ти сьвідомин всіх звичаїв Жидівських і перепитів. Тим благаю тебе вислухати мене терпиливо.

⁴ Яке ж було життє моє з малку від почину між народом моїм у Єрусалимі, знають усї Жиди,

⁵ знаючи мене здавна (коли схочуть сьвідкувати), що жив я Фарисеєм по найдокональшій єресї нашої віри.

⁶ А тепер за надїю обітування, зробленого отцям нашим од Бога, стою на суді,

⁷ котрого дванайцять родів наших, без перестану день і ніч служачи, надїють ся дойти. За сю надїю, царю Агриппо, винуватять мене Жиди.

⁸ Що? невірним здаєть ся вам (се), що Бог воскрешає мертвих?

⁹ Менї справдї й самому здавалось, що проти імени Ісуса Назорея треба багато робити.

¹⁰ Що й робив я в Єрусалимі, і многих сьвятих замикав у темниці, прийнявши власть од архивреїв, а як убивали їх, давав мій голос.

¹¹ І по всїх школах часто караючи їх, примушував хулити; і превельми лютуючи на них, гонив їх навіть і в чужих городах.

¹² І, в сих (мислях) ідучи в Дамаск з властю і наказом од архиєреїв,

¹³ ополуднї, парю, в дорозї видів я з неба сьвітло над сявво сонця, осиявше мене й тих, що йшли зо мною.

¹⁴ Як же всї ми попадали на землю, почув я голос, що глаголав до мене і промовив Єврейською мовою: Савле, Савле, чого гониш мене? тяжко тобі проти рожна прати (перти).

¹⁵ Я ж сказав: Хто єси, Господи? Він же рече: Я, Ісус, котрого ти гониш.

¹⁶ Та встань і стань на ноги твої; на се бо явивсь я тобі, щоб зробити тебе слугою і сьвідком того, що бачив єси, і що обявлю тобі,

¹⁷ вириваючи тебе від людей і від поган, до котрих тепер тебе посилаю,

¹⁸ відкрити очі їм, щоб обернулись від темряви до сьвітла і від власти сатаниної до Бога, щоб прийняли вони оставленне гріхів і наслїддє між сьвятими вірою в мене.

¹⁹ Тим, дарю Агриппо, не протививсь я небесному видінню,

³ особливо ж тому, що ти знаєш усі юдейські звичаї та суперечки. Тому я прошу мене вислухати терпляче.

⁴ А життя моє змалку, що спочатку точилося в Єрусалимі серед народу мого, знають усі юдеї,

⁵ які відають здавна мене, аби тільки схотіли засвідчити, що я жив фарисеєм за найдокладнішою сектою нашої віри.

⁶ І тепер я стою отут суджений за надію обітниці, що Бог дав її нашим отцям,

⁷ а її виконання чекають побачити наші дванадцять племен, служачи Богові безперестанно вдень та вночі. За цю надію, о царю, мене винуватять юдеї!

⁸ Чому ви вважаєте за неймовірне, що Бог воскрешає померлих?

⁹ Правда, думав був я, що мені належить чинити багато ворожого проти Ймення Ісуса Назарянина,

¹⁰ що я в Єрусалимі й робив, і багато кого зо святих до в'язниць я замкнув, як отримав був владу від первосвящеників; а як їх убивали, я голос давав проти них.

¹¹ І часто по всіх синагогах караючи їх, до богозневаги примушував я, а лютуючи вельми на них, переслідував їх навіть по закордонних містах.

¹² Коли в цих справах я йшов до Дамаску зо владою та припорученням первосвящеників,

¹³ то опівдні, о царю, на дорозі побачив я світло із неба, ясніше від світлости сонця, що осяяло мене та тих, хто разом зо мною йшов!...

¹⁴ І як ми всі повалились на землю, я голос почув, що мені говорив єврейською мовою: Савле, Савле, чому ти Мене переслідуєш? Трудно тобі бити ногою колючку!

¹⁵ А я запитав: Хто Ти, Господи? А Він відказав: Я Ісус, що Його переслідуєш ти.

¹⁶ Але підведися, і стань на ноги свої. Бо на те Я з'явився тобі, щоб тебе вчинити слугою та свідком того, що ти бачив та що Я відкрию тобі.

¹⁷ Визволяю тебе від твого народу та від поган, до яких Я тебе посилаю,

¹⁸ відкрити їм очі, щоб вони навернулись від темряви в світло та від сатаниної влади до Бога, щоб вірою в Мене отримати їм дарування гріхів і долю з освяченими.

¹⁹ Через це я, о царю Агріппо, не був супротивний видінню небесному,