23 І завдавши їм багато ран, повкидали в темницю, звелївши темничнику пильно стерегти їх
24 Котрий прийнявши такий наказ, повкидав їх у саму середню темницю і позабивав ноги їх у колоду.
25 О півночі Павел та Сила молившись славили Бога піснею, і чули їх вязники.
26 Нараз став ся великий трус, так що аж підвалини в вязницї захитались; і повідчинялись зараз усї двері, і поспадали кайдани з усїх.
27 Прокинувши ся ж темничник од сну, та побачивши відтинені двері темниці, вийнявши меч, хотїв себе вбити, думаючи, що повтікали вязники.
28 Покликнув же голосом великим Павел, говорячи: Не роби собі нічого лихого, всї бо ми тут.
29 Попросивши ж сьвітла, вбіг трусячись, і припав до Павла та Сиди,
30 а, вивівши їх геть, каже: Добродії, що менї робити, щоб спастись?
31 Вони ж рекли: Віруй в Господа Ісуса Христа, то спасеш ся ти і дім твій.
32 І глаголали йому слово Господнє, і всїм, що в дому його.
33 І, взявши їх тієї ж нічної години, пообмивав рани, та й охрестив ся сам і всї його зараз.
34 І, повівши їх у господу свою, заставив перед ними стіл, і веселив ся з усїм домом, увірувавши в Бога.
35 Як же настав день, прислали воїводи наличників, кажучи: Відпусти людей сих.
36 Звістив же темничник про сї слова Павла, що прислали воїводи, щоб відпустити вас;