Дії 15:1-18 in Ukrainian

¹ І, поприходивши деякі з Юдеї, навчали братів: що коли не обріжетесь по звичаю Мойсейовому, не можете спасти ся.

² Як же почав ся спір і немале змаганне Павла та Варнави з ними, то постановили, щоб Павел та Варнава і деякі инші з них пійшли до апостолів та старших у Єрусалим ради сього питання.

³ Вони ж, послані від церкви, проходили Финикию та Самарию, оповідуючи про наверненнє поган; і зробили великі радощі всїм братам.

⁴ Прийшовши ж у Єрусалим, прийняті були від церкви і апостолів і старших, і сповістили про все, що Бог з ними зробив.

⁵ Устали ж деякі з єресї Фарисейської, що увірували, кажучи, що треба обрізати їх та наказати, щоб хоронили закон Мойсеїв.

⁶ І зібрались апостоли та старші вглянути в сю річ.

⁷ Як же постало велике змаганнє, вставши Петр, рече до них: Мужі брати, ви знаєте, що з давніх днїв Бог між нами вибрав мене, щоб через мої уста погане чули слово благовістя, та й увірували.

⁸ І Бог, що знав серця, сьвідкував їм, давши їм Духа сьвятого, як нам,

⁹ і не розріжнив нічого між нами й ними, вірою очистивши серця їх.

¹⁰ Тепер же чого спокутуєте Бога, щоб наложив ярмо на шию ученикам, котрого нї батьки наші, ні ми не здолїли носити.

¹¹ Нї віруємо, що благодаттю Господа Ісуса Христа спасемось, яко ж і вони.

¹² Умовкла ж уся громада, й слухала, як Варнава та Павел оповідували про ознаки та чудеса, що зробив Бог через них між поганами.

¹³ Як же вмовкли вони, озвав ся Яков, говорячи: Мужі брати, вислухайте мене.

¹⁴ Симон оповів, як Бог перше зглянув ся, щоб з поган прийняти людей в імя своє.

¹⁵ З сим сходять ся слова пророчі, яко ж писано:

¹⁶ Після сього знов верну ся, і збудую намет Давидів, що впав, і руїни його збудую знов і поставлю його,

¹⁷ щоб остальні з людей шукали Господа, і всї народи, на котрих призвано імя моє, глаголе Господь, що робить оце все.

¹⁸ Звісні од віку Богові всі діла Його.

¹ А дехто, що з Юдеї прийшли, навчали братів: Якщо ви не обріжетеся за звичаєм Мойсеєвим, то спастися не можете.

² Коли ж суперечка повстала й чимале змагання в Павла та в Варнави з ними, то постановили, щоб Павло та Варнава, та дехто ще інший із них, пішли в справі цій до апостолів й старших у Єрусалим.

³ Тож вони, відпроваджені Церквою, ішли через Фінікію та Самарію, розповідуючи про поганське навернення, і радість велику чинили всім браттям.

⁴ Коли ж в Єрусалим прибули вони, були прийняті Церквою, та апостолами, та старшими, і вони розповіли, як багато вчинив Бог із ними.

⁵ Але дехто, що ввірували з фарисейської партії, устали й сказали, що потрібно поганів обрізувати й наказати, щоб Закона Мойсеєвого берегли.

⁶ І зібрались апостоли й старші, щоб розглянути справу оцю.

⁷ Як велике ж змагання повстало, Петро встав і промовив до них: Мужі-браття, ви знаєте, що з давнішніх днів вибрав Бог поміж нами мене, щоб погани почули слово Євангелії через уста мої, та й увірували.

⁸ І засвідчив їм Бог Серцезнавець, давши їм Духа Святого, як і нам,

⁹ і між нами та ними різниці Він жадної не вчинив, очистивши вірою їхні серця.

¹⁰ Отож, чого Бога тепер спокушуєте, щоб учням на шию покласти ярмо, якого ані наші отці, ані ми не здолали понести?

¹¹ Та ми віруємо, що спасемося благодаттю Господа Ісуса так само, як і вони.

¹² І вся громада замовкла, і слухали пильно Варнаву й Павла, що розповідали, які то знамена та чуда вчинив через них Бог між поганами!

¹³ Як замовкли ж вони, то Яків озвався й промовив: Мужі-браття, послухайте також мене.

¹⁴ Симон ось розповів, як зглянувся Бог від початку, щоб вибрати люд із поганів для Ймення Свого.

¹⁵ І пророчі слова з цим погоджуються, як написано:

¹⁶ Потому вернуся, і відбудую Давидову скинію занепалу, і відбудую руїни її, і наново поставлю її,

¹⁷ щоб шукали Господа люди зосталі та всі народи, над якими Ім'я Моє кликано, говорить Господь, що чинить це все!

¹⁸ Господеві відвіку відомі всі вчинки Його.