Дії 10:1-29 in Ukrainian

¹ Був же один чоловік у Кесариї, на ймя Корнелий, сотник із роти, званої Італийською,

² побожний і богобоязливий з усїм домом своїм, подавав він багато милостинї народові, і молив ся всякого часу Богу.

³ Видів же він у видінні ясно коло девятої години, як ангел Божий ввійшов до него й промовив йому: Корнелию!

⁴ Він же, глянувши на него, злякав ся, і каже: Чого, Господи? Рече ж йому : Молитви твої і милостинї твої спогадались перед Богом.

⁵ Пішли ж тепер у Йоппию людей та приклич Симона, що прозиваєть ся Петром.

⁶ Він гостює в одного Симона кожемяки, що хата його над морем. Сей скаже тобі, що маєш робити.

⁷ Як же пійшов ангел, що глаголав до Корнелия, покликавши він двох слуг своїх, та побожного воїна з тих, що стерегли його,

⁸ і розказавши їм усе, післав їх у Йоппию.

⁹ Назавтра ж, як буди в дорозї і наближались до города, зійшов Петр на кришу помолитись коло шестої години.

¹⁰ Став же голодний і забажав їсти; як же готовили, найшло на него захопленнє,

¹¹ і видить небо відчинене, і що сходить до него посудина якась, наче обрус великий, по чотиром кінцям звязаний і спускаючий ся на землю,

¹² в котрому були всякі чотироногі землї, і зьвірі, і повзючі, і птиці небесні.

¹³ І роздав ся голос до него: Устань, Петре, заколи, та й їж.

¹⁴ Петр же каже: Нї, Господи, ніколи бо не їв я нічого поганого та нечистого.

¹⁵ А голос знов вдруге до него: Що Бог очистив, ти не погань.

¹⁶ Стало ся ж се тричі; і взято знов посудину на небо.

¹⁷ Як же сумнївав ся в собі Петр, що се за видїннє було, що видів, аж ось два чоловіки, послані від Корнелия, розпитавши про Симонову господу, стали коло воріт,

¹⁸ і покликнувши спитали: Чи тут гостює Симон, на прізвище Петр?

¹⁹ Коли ж думав Петр про видїннє, рече йому Дух: Ось три чоловіки шукають тебе.

²⁰ Уставши ж, зійди та йди з ними, не розбираючи; бо я післав їх.

²¹ Зійшовши ж Петр до чоловіків, посланих до него від Корнелия, рече: Ось я, кого шукаєте? Що за причина, для котрої прийшли?

²² Вони ж кажуть: Корнелий сотник, чоловік праведний, і богобоязливий, і доброї слави між усїм народом Жидівським, був наставлений від ангела сьвятого покликати тебе в господу свою і послухати словес від тебе.

²³ Закликавши ж їх, угостив. Назавтра ж вийшов Петр із ними, і деякі з братів з Йоппиї пійшли з ним.

²⁴ А другого дня увійшли в Кесарию. Корнелий же дожидав їх, скликавши родину свою і близьких приятелїв.

²⁵ Як же стало ся, що ввійшов Петр, зустрівши його Корнелий, упав у ноги та й уклонив ся.

²⁶ Петр же підвів його, говорячи: Встань; я таки же чоловік.

²⁷ І, розмовляючи з ним, увійшов, і знаходить многих, що посходились.

²⁸ І рече до них: Ви знаєте, що не годить ся чоловікові Жидовинові приставати або приходити до чужоземцїв; та мені Бог показав, щоб нїкого поганином або нечистим чоловіком не звав.

²⁹ Тим я, не відмовляючись, прийшов покликаний. Питаю ж оце, для чого покликали мене?

¹ Проживав же один чоловік у Кесарії, на ймення Корнилій, сотник полку, що звавсь Італійським.

² З усім домом своїм він побожний був та богобійний, подавав людям щедру милостиню, і завжди Богові молився.

³ Явно він у видінні, десь коло години дев'ятої дня, бачив Ангола Божого, що до нього зійшов і промовив йому: Корнилію!

⁴ Він поглянув на нього й жахнувся, й сказав: Що, Господи? Той же йому відказав: Молитви твої й твоя милостиня перед Богом згадалися.

⁵ Тепер же пошли до Йоппії людей, та й приклич Симона, що зветься Петром.

⁶ Він гостює в одного гарбарника Симона, що дім має при морі. Він скаже тобі, що ти маєш робити.

⁷ Коли ж Ангол, що йому говорив, відійшов, той закликав двох із своїх слуг домових, і вояка богобійного з тих, що служили при ньому,

⁸ і розповів їм усе та й послав їх в Йоппію.

⁹ А наступного дня, як у дорозі були вони та наближались до міста, Петро вийшов на горницю, щоб помолитись, о годині десь шостій.

¹⁰ І став він голодний, і їсти схотів. Як йому ж готували, захоплення на нього найшло,

¹¹ і бачить він небо відкрите, і якуюсь посудину, що сходила, немов простирало велике, яка, за чотири кінці прив'язана, спускалась додолу.

¹² У ній же знаходились чотириногі всілякі, і земне гаддя, і небесні пташки.

¹³ І голос почувся до нього: Устань, заколи, Петре, і їж!

¹⁴ А Петро відказав: Жадним способом, Господи, бо ніколи не їв я нічого огидного чи то нечистого!

¹⁵ І знов голос удруге до нього: Що від Бога очищене, не вважай за огидне того!

¹⁶ І це сталося тричі, і посудина знов була взята на небо.

¹⁷ Як Петро ж у собі бентежився, що б то значило те видіння, що бачив, то ось посланці від Корнилія, розпитавши про Симонів дім, спинилися перед ворітьми,

¹⁸ і спиталися, крикнувши: Чи то тут сидить Симон, що зветься Петро?

¹⁹ Як Петро ж над видінням роздумував, Дух промовив до нього: Онде три чоловіки шукають тебе.

²⁰ Але встань і зійди, і піди з ними без жадного сумніву, бо то Я їх послав!

²¹ І зійшовши Петро до тих мужів, промовив: Ось я той, що його ви шукаєте. З якої причини прийшли ви?

²² А вони відказали: Сотник Корнилій, муж праведний та богобійний, слави доброї в усього люду юдейського, святим Анголом був у видінні наставлений, щоб до дому свого покликати тебе та послухати слів твоїх.

²³ Тоді він покликав й гостинно прийняв їх. А другого дня він устав та й із ними пішов; також дехто з братів із Йоппії пішли з ним.

²⁴ І назавтра прийшли вони до Кесарії. А Корнилій чекав їх, рідню й близьких друзів покликавши.

²⁵ А як увіходив Петро, Корнилій зустрінув його, і до ніг йому впав і вклонився.

²⁶ Та Петро його підвів, промовляючи: Устань, бо й сам я людина!

²⁷ І, розмовляючи з ним, увійшов, і знайшов багатьох, що зібралися,

²⁸ і промовив до них: Ви знаєте, що невільно юдеєві приставати й приходити до чужаниці. Та відкрив мені Бог, щоб я жадну людину не мав за огидну чи то за нечисту.

²⁹ Тому я без вагання прибув, як покликано. Тож питаю я вас: З якої причини ви слали по мене?