До римлян 7:7-19 in Ukrainian

⁷ Що ж скажемо? закон гріх? Нехай не буде так. Нї, я й не знав гріха, як тільки через закон, і жадоби не відав би, коли б закон не сказав: Не жадай.

⁸ Гріх же, взявшись через заповідь, підняв у менї всяку жадобу. Без закону бо гріх мертвий.

⁹ Я ж колись жив окреме закому; як же настала заповідь, гріх ожив, а я вмер.

¹⁰ І знайшов я, що заповідь, котра на життє, ся на смерть.

¹¹ Гріх бо, узявшись через заповідь, обманив мене, і нею вбив мене.

¹² Тим же оце закон сьвят, і заповідь сьвята, і праведна і добра.

¹³ Хиба ж добро принесло мені смерть? Нехай не буде так. Нї, гріх, щоб явив ся гріхом, добрим завдав менї смерть, щоб гріх був без міри грішен через заповідь.

¹⁴ Знаємо бо, що закон духовний, я ж тілесний, проданий під гріх.

¹⁵ Що бо роблю, не розумію; не що бо хочу, роблю, а що ненавиджу, те роблю.

¹⁶ Коли ж, чого не хочу, те роблю, то хвалю закон, що добрий.

¹⁷ Тепер же вже не я роблю се, а гріх, що домує в мені.

¹⁸ Знаю бо, що не живе в мені (се єсть в тїлї моїм), добре; бо хотіннє є в мене, зробити ж що добре, не знаходжу (способу).

¹⁹ Бо доброго, що хочу, не роблю, а чого не хочу, лихого, те роблю.

⁷ Що ж скажемо? Чи Закон то гріх? Зовсім ні! Але я не пізнав гріха, як тільки через Закон, бо я не знав би пожадливости, коли б Закон не наказував: Не пожадай.

⁸ Але гріх, узявши привід від заповіді, зробив у мені всяку пожадливість, бо без Закону гріх мертвий.

⁹ А я колись жив без Закону, але, коли прийшла заповідь, то гріх ожив,

¹⁰ а я вмер; і сталася мені та заповідь, що для життя, на смерть,

¹¹ бо гріх, узявши причину від заповіді, звів мене, і нею вмертвив.

¹² Тому то Закон святий, і заповідь свята, і праведна, і добра.

¹³ Тож чи добре стало мені смертю? Зовсім ні! Але гріх, щоб стати гріхом, приніс мені смерть добром, щоб гріх став міцно грішний через заповідь.

¹⁴ Бо ми знаємо, що Закон духовний, а я тілесний, проданий під гріх.

¹⁵ Бо що я виконую, не розумію; я бо чиню не те, що хочу, але що ненавиджу, те я роблю.

¹⁶ А коли роблю те, чого я не хочу, то згоджуюсь із Законом, що він добрий,

¹⁷ а тому вже не я це виконую, але гріх, що живе в мені.

¹⁸ Знаю бо, що не живе в мені, цебто в тілі моїм, добре; бо бажання лежить у мені, але щоб виконати добре, того не знаходжу.

¹⁹ Бо не роблю я доброго, що хочу, але зле, чого не хочу, це чиню.