15 Знов же питали його Фарисеї, як прозрів. Він же казав їм: Грязиво положив на очі мої, а я вмивсь, та й бачу.
16 Казали тодї деякі з Фарисеїв: Сей чоловік не від Бога, бо суботи не хоронить. Инші казали: Яв може чоловік грішний такі ознаки робити? І була незгода між ними.
17 Кажуть елїпому знов: Ти що кажеш про Него, що відкрив твої очі? Він же сказав: Що Він пророк.
18 Не увірували ж Жиди про него, що слїпим був і прозрів, аж доки покликали родителїв самого прозрівшого.
19 І питали їх, кажучи: Чи се син ваш, про котрого ви кажете, що слїпим родив ся? як же тепер бачить?
20 Відказали їм родителї його, й казали: Знаємо, що син наш, і що слїпим родив ся;
21 як же тепер бачить, не знаємо; або хто відкрив його очі, ми не знаємо. Він зріст має, його спитайте; сам про себе нехай говорить.
22 Се казали родителї його, бо боялись Жидів; уже бо постановили Жиди, щоб, коли хто Його визнає Христом, того вилучити із школи.
23 Тим родителї його казали: Що зріст має, його питайте.
24 Покликали тодї вдруге чоловіка, що був слїпим, і сказали йому: Дай славу Богу; ми знаємо, що чоловік сей грішний.
25 Озвав ся ж той, і сказав: Чи грішний, не знаю; одно знаю, що, слїпим бувши, тепер бачу.
26 Сказали ж йому знов: Що зробив тобі? як одкрив очі твої?
27 Відказав їм: Я сказав вам уже, й ви чули. Чого знов хочете чути? Хиба й ви хочете Його учениками бути?
28 Налаяли його тодї, і казали: Ти ученик Його, ми ж Мойсейові ученики.
29 Ми знаємо, що Мойсейові глаголав Бог; Сього ж не знаємо, звідкіля Він.
30 Озвавсь чоловік, і каже їм: Тим воно й дивно, що ви не знаєте, звідкіля Він, а відкрив очі мої.
31 Ми ж знаємо, що грішників Бог не слухав; хто ж побожний та волю Його чинить, того слухав.
32 Од віку не чувано, щоб одкрив хто очі зроду слїпому.
33 Коли б Сей не був від Бога, не міг би робити нічого.
34 Озвались і казали йому: У гріхах ти родивсь увесь, і ти навчаєш нас? Та й вигнали його геть.