Від Івана 6:3-47 in Ukrainian

³ Зійшов же на гору Ісус, і сидїв там з учениками своїми.

⁴ Була ж близько пасха, сьвято Жидівське.

⁵ Знявши ж Ісус очі і побачивши, що багато народу йде до Него, рече до филипа: Звідкіля купимо хлїба, щоб вони попоїли?

⁶ Се ж сказав, вивідуючи його, бо сам знав, що має роботи.

⁷ Відказав Йому Филип: За двісті денариїв хлїба не стане їм, щоб кожному з них хоч трохи досталось.

⁸ Каже Йому один з учеників Його, Андрей, брат Симона Петра:

⁹ Є тут хлопець один, що мав пять хлїбів ячних ячмінних та дві рибки; тільки що сього на стільки?

¹⁰ Рече ж Ісус: Заставте людей сїдати. Була ж трава велика на тому місці. Посідали ж чоловіки, числом тисяч з пять.

¹¹ Прийнявши ж хлїби Ісус, і оддавши хвалу, подав ученикам, ученики ж сидячим; так само й риби, скільки хотіли.

¹² Як же наситились, рече ученикам своїм: Позбирайте останки окрушин, щоб не пропало нїщо.

¹³ Зібрали ж і наповнили дванайцять кошів окрушин із пяти хлїбів ячних, що зосталось у тих, що їли.

¹⁴ Люде ж, бачивши, яку ознаку зробив Ісус, сказали, що се справді пророк, грядущий на сьвіт.

¹⁵ Як же постеріг Ісус, що хочуть прийти та схопити Його, щоб зробити Його царем, то пійшов ізнов на гору сам один.

¹⁶ Як же настав вечір, пійшли ученики Його над море,

¹⁷ і, ввійшовши в човен, плили на той бік моря у Капернаум. І вже стемнїло, й не приходив до них Ісус.

¹⁸ А море, од великого вітру, що пурхав, піднялось.

¹⁹ Одпливши ж гоней на двайцять і пять або трийцять, бачять, що Ісус ходить по морю, і до човна наближують ся, і полякались.

²⁰ Він же рече їм: Се я; не лякайтесь.

²¹ Тодї радо прийняли Його в човен, і зараз човен опинивсь коло землї, куди вони прямували.

²² Назавтра народ, стоячий по тім боці моря, побачивши, що иншого човна не було там, тільки один той, у котрий ввійшли ученики Його, й що не ввійшов з учениками сво'їми Ісус у човен, а що самі ученики Його відчалили,

²³ инші ж човни поприходили з Тиверияди поблизу місця, де їли хліб, як хвалу оддав Господь;

²⁴ побачивши ж оце люде, що Ісуса там нема, анї учеників Його, ввійшли і вони в човни, та й прибули в Капернаум, шукаючи Ісуса.

²⁵ І, знайшовши Його на тім боцї моря, сказали Йому: Рави, коли прибув єси сюда?

²⁶ Відказав Їм Ісус і рече: Істино, істино глаголю вам: Шукаєте мене не тому, що бачили ознаки, а що їли хлїб, та й наситились.

²⁷ Трудіть ся не для їжи погибаючої, а для їжи, що зостаєть ся в вічне життє, котру Син чоловічий вам дасть; Сього бо Отець ствердив, Бог.

²⁸ Казали ж до Него: Що нам робити, щоб чинити діла Божі?

²⁹ Відказав Ісус і рече їм: Се єсть дїло Боже, щоб вірувати в Того, кого післав Він.

³⁰ Казали ж Йому: Що ж робиш Ти за ознаку, щоб виділи ми, та й вірували Тобі? що чиниш?

³¹ Батьки наші манну їли в пустинї, як писано: Хлїб з неба дав їм їсти.

³² Рече ж їм Ісус: Істино, істино глаголю вам: Не Мойсей дав вам хлїб з неба, а Отець мій дає вам хлїб з неба правдивий.

³³ Бо хлїб Божий той, що сходить з неба, і життє дає сьвітові.

³⁴ Казали ж до Него: Господи, всякого часу давай нам хлїб сей.

³⁵ Рече ж їм Ісус: Я хлїб життя, хто приходить до мене, не голодувати ме, і хто вірує в мене, не жаждувати ме нїколи.

³⁶ Тільки глаголю вам, що й видїли мене, та й не віруєте.

³⁷ Усе, що дає менї Отець, до мене прийде; а хто приходить до мене, не вижену геть.

³⁸ Бо зійшов я з неба, не щоб чинити волю мою, а волю Пославшого мене.

³⁹ Се ж воля пославшого мене Отця, щоб з усього, що дав менї, не погубив я нічого, а воскресив його останнього дня.

⁴⁰ Се ж воля пославшого мене, щоб кожен, хто видить Сина й вірує в Него, мав житте вічне, і я воскрешу його останнього дня.

⁴¹ Миркали відказували тодї Жиди про Него, що сказав: Я хлїб, що зійшов з небес;

⁴² і казали: Хиба се не Ісус, син Йосифів, котрого знаємо ми батька й Матїр? Як же Він каже: Що з неба зійшов я?

⁴³ Озвав ся ж Ісус і рече їм: Не миркайте між собою.

⁴⁴ Нїхто не може прийти до мене, коли Отець, пославший мене, не притягне його, й я воскрешу його останнього дня.

⁴⁵ Написано в пророків: І будуть усї навчені від Бога. Тим кожен, хто чув од Отця і навчивсь, приходить до мене.

⁴⁶ Не то, щоб Отця хто видїв, тільки Той, хто від Бога, Той видїв Отця.

⁴⁷ Істино, істино глаголю вам: Хто вірує в мене, має життє вічне.

³ Ісус же на гору зійшов, і сидів там зо Своїми учнями.

⁴ Наближалася ж Пасха, свято юдейське.

⁵ А Ісус, звівши очі Свої та побачивши, яка безліч народу до Нього йде, говорить Пилипові: Де ми купимо хліба, щоб вони поживились?

⁶ Він же це говорив, його випробовуючи, бо знав Сам, що Він має робити.

⁷ Пилип Йому відповідь дав: І за двісті динаріїв їм хліба не стане, щоб кожен із них бодай трохи дістав.

⁸ Говорить до Нього Андрій, один з учнів Його, брат Симона Петра:

⁹ Є тут хлопчина один, що має п'ять ячних хлібів та дві рибі, але що то на безліч таку!

¹⁰ А Ісус відказав: Скажіть людям сідати! А була на тім місці велика трава. І засіло чоловіка числом із п'ять тисяч.

¹¹ А Ісус узяв хліби, і, подяку вчинивши, роздав тим, хто сидів. Так само і з риб, скільки хотіли вони.

¹² І, як наїлись вони, Він говорить до учнів Своїх: Позбирайте куски позосталі, щоб ніщо не загинуло.

¹³ І зібрали вони. І дванадцять повних кошів наклали кусків, що лишились їдцям із п'яти ячних хлібів.

¹⁴ А люди, що бачили чудо, яке Ісус учинив, гомоніли: Це Той справді Пророк, що повинен прибути на світ!

¹⁵ Спостерігши ж Ісус, що вони мають замір прийти та забрати Його, щоб настановити царем, знов на гору пішов Сам один.

¹⁶ А як вечір настав, то зійшли Його учні над море.

¹⁷ І, ввійшовши до човна, на другий бік моря вони попливли, до Капернауму. І темрява вже наступила була, а Ісус ще до них не приходив.

¹⁸ Від великого ж вітру, що віяв, хвилювалося море.

¹⁹ Як вони ж пропливли стадій із двадцять п'ять або з тридцять, то Ісуса побачили, що йде Він по морю, і до човна зближається, і їх страх обгорнув...

²⁰ Він же каже до них: Це Я, не лякайтесь!

²¹ І хотіли вони взяти до човна Його; та човен зараз пристав до землі, до якої пливли.

²² А наступного дня той народ, що на тім боці моря стояв, побачив, що там іншого човна, крім одного того, що до нього ввійшли були учні Його, не було, і що до човна не входив Ісус із Своїми учнями, але відпливли самі учні.

²³ А тим часом із Тіверіяди припливли човни інші близько до місця того, де вони їли хліб, як Господь учинив був подяку.

²⁴ Отож, як побачили люди, що Ісуса та учнів Його там нема, то в човни посідали самі й прибули до Капернауму, і шукали Ісуса.

²⁵ І, на тім боці моря знайшовши Його, сказали Йому: Коли Ти прибув сюди, Учителю?

²⁶ Відповів їм Ісус і сказав: Поправді, поправді кажу вам: Мене не тому ви шукаєте, що бачили чуда, а що їли з хлібів і наситились.

²⁷ Пильнуйте не про поживу, що гине, але про поживу, що зостається на вічне життя, яку дасть нам Син Людський, бо відзначив Його Бог Отець.

²⁸ Сказали ж до Нього вони: Що ми маємо почати, щоб робити діла Божі?

²⁹ Ісус відповів і сказав їм: Оце діло Боже, щоб у Того ви вірували, Кого Він послав.

³⁰ А вони відказали Йому: Яке ж знамено Ти чиниш, щоб побачили ми й поняли Тобі віри? Що Ти робиш?

³¹ Наші отці їли манну в пустині, як написано: Хліб із неба їм дав на поживу.

³² А Ісус їм сказав: Поправді, поправді кажу вам: Не Мойсей хліб із неба вам дав, Мій Отець дає вам хліб правдивий із неба.

³³ Бо хліб Божий є Той, Хто сходить із неба й дає життя світові.

³⁴ А вони відказали до Нього: Давай, Господи, хліба такого нам завжди!

³⁵ Ісус же сказав їм: Я хліб життя. Хто до Мене приходить, не голодуватиме він, а хто вірує в Мене, ніколи не прагнутиме.

³⁶ Але Я вам сказав, що Мене хоч ви й бачили, та не віруєте.

³⁷ Усе прийде до Мене, що Отець дає Мені, а того, хто до Мене приходить, Я не вижену геть.

³⁸ Бо Я з неба зійшов не на те, щоб волю чинити Свою, але волю Того, Хто послав Мене.

³⁹ Оце ж воля Того, Хто послав Мене, щоб з усього, що дав Мені Він, Я нічого не стратив, але воскресив те останнього дня.

⁴⁰ Оце ж воля Мого Отця, щоб усякий, хто Сина бачить та вірує в Нього, мав вічне життя, і того воскрешу Я останнього дня.

⁴¹ Тоді стали юдеї ремствувати на Нього, що сказав: Я той хліб, що з неба зійшов.

⁴² І казали вони: хіба Він не Ісус, син Йосипів, що ми знаємо батька та матір Його? Як же Він каже: Я з неба зійшов?

⁴³ А Ісус відповів і промовив до них: Не ремствуйте ви між собою!

⁴⁴ Ніхто бо не може до Мене прийти, як Отець, що послав Мене, не притягне його, і того воскрешу Я останнього дня.

⁴⁵ У Пророків написано: І всі будуть від Бога навчені. Кожен, хто від Бога почув і навчився, приходить до Мене.

⁴⁶ Це не значить, щоб хтось Отця бачив, тільки Той Отця бачив, Хто походить від Бога.

⁴⁷ Поправді, поправді кажу Вам: Хто вірує в Мене, життя вічне той має.