Від Івана 5:26-45 in Ukrainian

²⁶ Бо, як Отець має життє в собі, так дав і Синові життє мати в собі,

²⁷ і власть дав Йому і суд чинити; бо Він Син чоловічий.

²⁸ Не дивуйтесь сьому, бо прийде час, що в гробах почують голос Його,

²⁹ і повиходять: которі добро робили, в воскресеннє життя, а которі зло робили, в воскресеннє суду.

³⁰ Не можу я робити від себе нїчого: як чую, суджу; і суд мій праведний; бо не шукаю волї моєї, а волї пославшого мене Отця.

³¹ Коли я сьвідкую про себе, сьвідченнє моє не правдиве.

³² Инший єсть, хто сьвідкує про мене; і я знаю, що правдиве сьвідченне, котре про мене сьвідкує.

³³ Ви посилали до Йоана, й сьвідкував правді.

³⁴ Я же не від чоловіка сьвідченне приймаю, а глаголю се, щоб ви спаслись.

³⁵ Той був сьвітильник горючий і сьвітючий; ви ж хотіли повеселитись на часину еьвітлом його.

³⁶ Я ж маю сьвідченнє більше Йоанового: дїла бо, що дав менї Отець, щоб їх скінчити, ті діла, що я роблю, сьвідкують про мене, що Отець мене післав.

³⁷ І пославший мене Отець сам сьвідкував про мене. Анї голосу Його не чули ви нїколи, анї виду Його не бачили;

³⁸ і слова Його не маєте пробуваючого в вас; бо кого післав Він, тому ви не віруєте.

³⁹ Прослідіть писання; бо ви думаєте в них життє вічне мати; й ті сьвідкують про мене.

⁴⁰ Та не хочете прийти до мене, щоб життє мати.

⁴¹ Чести від людей не приймаю.

⁴² Та я спізнав вас, що любови Божої не маєте в собі.

⁴³ Я прийшов в імя Отця мого, і не приймаєте мене. Коли инший прийде в імя своє, того приймете.

⁴⁴ Як ви можете вірувати, славу один од одного приймаючи, а славу що від одного Бога, не шукаєте?

⁴⁵ Не думайте, що я обвинувачу вас перед Отцем: є хто винуватить вас: Мойсей, що на него вповаєте.

²⁶ Бо як має Отець життя Сам у Собі, так і Синові дав життя мати в Самому Собі.

²⁷ І Він дав Йому силу чинити і суд, бо Він Людський Син.

²⁸ Не дивуйтесь цьому, бо надходить година, коли всі, хто в гробах, Його голос почують,

²⁹ і повиходять ті, що чинили добро, на воскресення життя, а котрі зло чинили, на воскресення Суду.

³⁰ Я нічого не можу робити Сам від Себе. Як Я чую, суджу, і Мій суд справедливий, не шукаю бо волі Своєї, але волі Отця, що послав Мене.

³¹ Коли свідчу про Себе Я Сам, то свідоцтво Моє неправдиве.

³² Є Інший, Хто свідчить про Мене, і Я знаю, що правдиве свідоцтво, яким свідчить про Мене.

³³ Ви послали були до Івана, і він свідчив про правду.

³⁴ Та Я не від людини свідоцтва приймаю, але це говорю, щоб були ви спасені.

³⁵ Він світильником був, що горів і світив, та ви тільки хвилю хотіли потішитись світлом його.

³⁶ Але Я маю свідчення більше за Іванове, бо ті справи, що Отець Мені дав, щоб Я виконав їх, ті справи, що Я їх чиню, самі свідчать про Мене, що Отець Мене послав!

³⁷ Та й Отець, що послав Мене, Сам засвідчив про Мене; але ви ані голосу Його не чули ніколи, ані виду Його не бачили.

³⁸ Навіть слова Його ви не маєте, щоб у вас перебувало, бо не вірите в Того, Кого Він послав.

³⁹ Дослідіть но Писання, бо ви думаєте, що в них маєте вічне життя, вони ж свідчать про Мене!

⁴⁰ Та до Мене прийти ви не хочете, щоб мати життя.

⁴¹ Від людей не приймаю Я слави,

⁴² але вас Я пізнав, що любови до Бога в собі ви не маєте.

⁴³ Я прийшов у Ймення Свого Отця, та Мене не приймаєте ви. Коли ж прийде інший у ймення своє, того приймете ви.

⁴⁴ Як ви можете вірувати, коли славу один від одного приймаєте, а слави тієї, що від Бога Єдиного, не прагнете ви?

⁴⁵ Не думайте, що Я перед Отцем буду вас винуватити, є, хто вас винуватити буде, Мойсей, що на нього надієтесь ви!